2. Типи світогляду та їх взаємозв’язок




Назва2. Типи світогляду та їх взаємозв’язок
старонка1/9
Дата канвертавання29.11.2012
Памер0.95 Mb.
ТыпДокументы
  1   2   3   4   5   6   7   8   9
1. Світогляд: сутність та структура.

Світогляд – це найбільш загальне й цілісне розуміння людиною світу й самої себе в ньому. По іншому, світогляд – це сукупність поглядів, оцінок, норм, принципів, які визначають найбільш загальне бачення й розуміння світу, місця в ньому людини. А також життєві позиції та програму поведінки і дій людей.Цілісний характер світогляду зумовлений тим, що в ньому поєднуються почуттєвий ( емоційний ) і розумовий ( інтелектуальний ) рівні. Сприймається світ передусім органами чуття, внаслідок чого формується світовідчуття. Досвід формування пізнавальних уявлень за допомогою наочних образів називається світосприйняттям. В результаті їх поєднання виникає світорозуміння – найвищий рівень світогляду. Специфіка світоглядних знань: вони визначають відношення людини до світу. Існує 3 аспекти світогляду: натуралістичний(Віднош.люд.до природи)соціокультурний (віднош.до суспіл.) і егоїсти-ний (відношення ”Я” до себе). Поняття „світогляд” не можна звести тільки до філософії. Воно містить ін.види світогляду: міфологічний, релігійний.Світогляд являє собою структурну складність: вирізняють емоційно-психоло-гічний рівеня-світовідчуття та світоспоглядання(тут фіксую-ться окремі,зовнішні прояви буття,світ явищ,а не сутностей).Наступні за глиби-ною відображення рівні-світосприйняття і світоуявле-ння. На цих рівнях форм. цілісна картина світу. Світог. на цьому рівні повяз. з абстрактним мисленням, теоретичним пізнанням, і його можна назвати світорозумі-ння.Основні елементи світогляду:знання, норми, оцінки, принципи, уявлення, переконання, настанови.

Історичні типи: міфологія, релігія, філософія.


2. Типи світогляду та їх взаємозв’язок

Світогляд - це система уявлень людини про світ, місце людини у світі, відношення людини до свiтy та до самої себе. Світогляд містить знання, переконання, цiнностi, ідеали, органiзованi у єдину систему, у центрі якої завжди перебувають уявлення людини про себе. За способом розуміння людиною свого місця світі можна виділити кілька основних типів світогляду:

1.Міфологічний - це результат практично-духовної діяльно-стi людини. У мiфологiчному свiтоглядi людина не відокремлює себе від речей природного світу, а окрема людина не відокремлює себе від суспільства в цілому. В мiфологiчному свiтоглядi не існує чіткої межі між мисленням та мовленням, свiдомiстю та рез. льнiстю, предметом та думкою про предмет.

2.Науковuй світогляд є теоретичною формою ставлення до світу. Світ у ньому об'єктивно розглядається таким яким він є незалежно від людини, а людина вбачається в ньому тільки частиною світу - природи чи суспільства. Теоретичне ставлення до світу дало змогу людині поставити закони природи собі на службу i створити комфортний світ цивiлiзацiї.

3.Мистецтво є практично-духовною дiяльнiстю. Мистецький світогляд дає суб'єктивний образ свiтy, в якому художник досягає rapмонії зі світом тому навіть сучасне художне бачення світу близьке до мiфологiчного.

4.Релiгiйний світогляд чітко поділяє світ та людину, природнє та надприроднє, земне та потойбічне. Люди на, створена за образом та подобою Бога, займає головне, центральне місце у створеному Богом світі. У релiгiйному свiтоглядi, через вipy в потойбічне, надприродне Божественне начало, людина виробляє власне ставлення до свiтy, надає йому смислової завершеності i таким чином досягає rapмонії з ним.

5. Фiлософiя є теоретичною формою ставлення людини до cвiту. Порівняно з наукою її особливість поля гає в тому, що вона дає змогу об'єктивно, в теоретичній формі осмислити світ як світ лю­дини, розглянути місце i становище людини у світі, її смисложиттєві проблеми.


3. Розкрийте суть компонентної структуру світогляду.

Світогляд – це найбільш загальне й цілісне розуміння людиною світу й самої себе в ньому. По іншому, світогляд – це сукупність поглядів, оцінок, норм, принципів, які визначають найбільш загальне бачення й розуміння світу, місця в ньому людини. А також життєві позиції та програму поведінки і дій людей.Структура:Компонентна передб.форму сягнення людиною світу(норма-взірець, елем.форма вимоги, яка вираж.поведінку люд. співбуття і носить обов. хар-ер; цінності-довготрив. і прод.в смислов.відношенні мета, яка є чимсь бажаним і необх.для людини; оцінка-виявлення значимості світу, в залежн.від уявлення про належне і неналежне;знання-сук-ть інф-ії про вас-ті, хар-ки, ознаки процесів, явищ.; переконання -погляди, які є складовою внутр. світу людини, опосеред. досвідом, якими людина керується в своєму житті.


4. Розкрийте рівневу структуру світогляду.

Світогляд – це найбільш загальне й цілісне розуміння людиною світу й самої себе в ньому. По іншому, світогляд – це сукупність поглядів, оцінок, норм, принципів, які визначають найбільш загальне бачення й розуміння світу, місця в ньому людини. А також життєві позиції та програму поведінки і дій людей. Рівнева-певні ланки узагальнення світоглядного досвіду (світовідчуття - ставлення людини до світу в чуттєво-емоц.формі, тут перев.чуттєві органи.На цьому рівні форм.ставлення людини до світу -песим.,оптим.,нейтр.; Світосприйняття - включає все те,що і світовідч., а також включає знання, просторово-часові хар-ки.На цьому рівні форм.образ світу; Світорозу-міння-вкл.світовідч.і світосп-рийн., на цьому рівні став. питання: чому цей світ такий, і що лежить в його основі.На цьому рівні форм.картину світу). Функціональна: ідеал-образ бажаного, як переживає-ться як належне,віра-визнання певних положень,які не потребують доведень, надія-мрія, у здійснення якої людина повірила, Любов-глибоке почуття до ін.людини, сус-ва, до якогось високого ідеалу, яким живе людина.


5. Розкрийте структуру філософії як системи знань?

Структура філософ. Знання: 1) Ядро філ. - діалектика, наука про самі загальні закони розвитку природи, суспільства і мислення. 2) Гносеологія (теорія пізнання) - наука про те, як людина пізнає світ і самого себе. 3) Онтологія - вчення про буття. 4) Загальна соціологія-про закономірності і рушійні сили розвитку людства. Від загальної соц. Відділилися такі науки : етика, політологія, релігієзна-вство.

Онтологія рівнозначно мета-фізиці вивчає вищі, непри-ступні органам чуття, лише передбачувані початки всього існуючого, обов’язкові для всіх наук. Вона виступає в тісному зв'язку з природничо науковим і гуманітарним знанням. Онтологія виступає як система умоглядних загальних визначень буття. Проблему буття тісним чином пов'язують з науковим і життєвим (екзистенціальним) досвідом, з межами і можливостями пізнання дійсності.

Гносеологія - важлива частина філософської теорії, вчення про здатність людини пізнати дійсність, про джерела, форми і методи пізнання, про істину і шляхи її досягнення. Термін ввів Кант. Матеріалістична гносеологія. виходить з визнання об'єктивності зовнішнього світу і можливості його пізнання. Ідеалістична гносеол. або затверджує, що пізнання є віддзеркаленням містичної ідеї, або вважає, що мир створюється в процесі сприйняття, оскільки предмети суть “комплекси відчуттів”, або у принципі заперечує можливість пізнання миру.

Аксіологія - розділ філософії, присвячений вченню про цінності. Перетворю оточуючий мир, люди створюють досвідчений. і духовн. цінності. Серед них виробничо-побутова техніка, здоров'я, сім'я, етичні норми, художні твори. У контакті з ними проходить життя індивіда і для нього не байдуже, який круг цінностей буде орієнтиром і мотивом в його житті. Особливе значення як цінності мали істина, добро і краса.


6. Розкрийте суть філософської проблематики. Людина як проблема філософії. Людське існування завжди є “буття-у-світі” і в той же час “співбуття”, тобто людина не відділена “китайською стіною” від навколишніх речей і процесів, а тим більше від інших людей. “Буття-у-світі” тлумачиться як “закинутість” у світі, а “спів-буття” – як формальний колектив. У процесі “спів-буття” окремі людські існування ніби взаємно “гасять” унікальність своїх індивідуальних проявів, і люди перетворюються на “безликі” одиниці, “натовп”. Взаємонівелюючий вплив людських існувань призводить, зрештою, до виникнення анонімної, безособової влади “іншого” над кожним, яка “вирівнює будь-які відмінності” і спричиняє “втрату власного існування”.Сутність людсько-го існування виражає не смерть, а свобода.Проблемами взаємодії людини і природи виступають: продовольча, енергетична,сировинна,екологічна,демографічна. Проблема несвідомого.В духовному до-свіді людства усвідомлюється проблема смерті та безсмертя.

Проблематика марксизму:1. Проблема подальшої демокра-тизації суспільства.2. Пробле-ма подальшого соціального захисту населення. 3. Виріше-ння глобальних проблем сучасності.4.Розробка новітніх принципів формування і введення світового порядку


7. Виникнення філософії?

Проблема походження філосо-фії непроста. Психологічною передумовами виникнення було усвідомлення того, що традиційні погляди (міфологі-чні, релігійні) виявилися неспроможними, що в свою чергу викликало здивування, а тому потребу нового пояснення. Формою такого пояснення і виступила філософія. ”Здивування і є початком філ-ї ”Платон. Прагнення людей до знання обумовило потребу в філ-ї. В момент виникнення філ-ї 7-6ст.до н.е.виникла1Розумова праця, як поштовх до виникнення філ-ї; 2Поява грошових відносин; 3Гно-сеологічні передумови - потяг, цікавість до реалій буття. Філ-ія як наука виникла в 15-18ст.разом з добою Відродження. Етапи становлення і розвитку філ. Думки:1.Філ.думка Давнього Сходу (кін.ІІ-поч.Ітис.до н.е.)2.Антична філ. (6ст.до н.е.поч.4ст.н.е.)3.Філ.середніх віків(5-15ст.)4.Філ. доби Відродження (15-16ст)5.Філ.Нового часу(17-19) 6.Філ.погляди новітніх часів(2пол.19-20ст). На всіх етапах залишалася головна проблема” людина-світ”


8. Типи філософування та їх характеристика?

В античності визначилися 2 способи філософствування. Один з них – софійний – націлював філософа на відкритість і неупередженість думки в пошуках істини. Світ багатоманітний, то й відповіді на проблеми котрі його турбують мислитель вибирає з багатьох можливих варіантів, не вважаючи їх кінцевими. Явища в ньому перебувають у постійному розвитку і взаємозв’язку. Подібне бачення світу ототожнюється з діалектичністю поглядів, тобто соф спосіб реалізує себе в діалектичному методі. Існує ще один спосіб філософ. –епістемний. Він спрямований на розчленування й упорядкування дійсності, сворює чіткі моделі світу. Він спирається на догматичний ( метафізичний ) метод світорозуміння, який ігнорує багатоманітність світу та розвиток і взаємозв’язок усіх його явищ. Ц і два способи філософ. Є однаково для здійснення філософією її життєвих функцій.


9. Який зв’язок існує між філософією, релігією та міфологією ?

Міфологічний світогляд – перша спроба людини поясни-ти світ. Саме через міфотво-рчість люди намагалися з’ясувати для себе похо-дження, початок і будову Всесвіту.Сутність найважливі-ших явищ природи, вини-кнення рослин і тварин, самих людей і стадій їх життя та розгадати таємницю смерті. Виникали міфи і про культурні досягнення людей – використання вогню, зароджу-ння і розвиток ремесел, землеробства, скотарства. Міфологгія, таким чином, являла собою найбільш ранню форму духовної культури. Це була перша цілісна картина світу, що поєднувала в собі реальність і фантазію, природне й надприродне, думки й емоції, знання й віру.

Міфи зміцнювали прийняту в даному суспільстві систему цінностей, мораль, поведінку, обов’язки та відповідальність особистості перед колективом і – навпаки.Пізнавальна і трудова діяль-ність поступово розкривала неспроможність міфічного пояснення світу. Так у надрах міфології зароджується новий історичний тип світогляду – релігія. У своєму поясненні світу вона виходить із визнання надприродного поділу світу на « поцейбічний» - земний, природний, і « потойбічний» - надчуттєвий, надприродний, небесний. Релігія – складне духовне утворення. Способом її існування є внутрішня віра людини, яка не потребує доведень, вважається самодостатньою. Зовнішня ж форма релігії знаходить виявлення у культі – системі дій, якими віруючі нама-гаються вплинути на надпри-родне і реальний світ. Одно-значної оцінки релігії дати не можна, бо, крім бездоказової віри в надприродне, вона по своєму відображає реальний життєвий досвід людей, збе-рігає систему образно – емоційних уявлень і пере-конань, цінностей, норм жи-ття, моральних ідеалів. Таким чином, міфологію і релігію слід вважати тими істори-чними типами світогляду. З яких зароджувалася філософ-фія.


10. Місце філософії в системі культури. У системі “Людина - світ” людина не винесена з рамки світу, вона всередині нього, найближчим до неї є суспільне життя, яке опосередковує відноше-ння людини до світу впродовж усього культурно історичного процесу. Як універсальна і найбільш ваго-ма форма суспільної свідомо-сті, філософія виступає узагальненою концепцією суспільного життя в цілому і різних його підсистем – пізнання, практики, моралі, права, мистецтва, релігії. Якщо схематично зобразити місце філософії в системі культури, то це нагадуватиме ромашку, у якої пелюстки означатимуть специфіку кожної із сфер науки і культури, а осердя – це філософія. (галузі – техніка, історія, політика, право, мораль, наука, мистецтво, релігія) В системі людської культури філософія пронизує всю систему знань людини.

Система знань виділяє такі функції:

-світоглядна

-гносеологічна

-прогностична

-нормативна-сприяє формуванню певних норм за допомогою яких формує своє бачення про світ;

-виховна

-орієнтаційна

-методологічна-полягає в тому, що філософія розробляє методику подальшого пізнання людиною світу, а також використанні цієї методики і методології, які будуть сприяти розвитку конкретної системи знань


11.Порівняти східну і західну парадигми філософування.

Східна філософія: Наявність єдиного духовного канону, якому підпорядковані всі основні сфери. Відданість традиціям, цінування старого, орієнтація на минуле (традиційналізм).Самозаглиблення, прагнення віддатись природному ходу речей. Домі-нування цілого (загального) на індивідуальним.Образний, притворчий, афористичний стиль мислення. Західна філософія:Відносна автоном-ність різних сфер суспільного життя (політики, економіки та ін.). Відданість новаціям, цінування нового, орієнтація на майбутнє (прогресизм). Активізм, прагнення зміню-вати дійсність. Домінування індивідуального над загаль-ним. Раціональне, аналітичне, логічно послідовне мислення.


12.Основні риси і проблема-тика античної філософії

У розвитку античної філософії виділяють такі етапи:

1. Охоплює VII-V ст до н. е. – досократівський. В цей час діяла Мілетська школа-Фалес(першоосновою буття вбачав у воді), Анаксимандр (першооснова-невизначена матерія «айтерон»), Анак-симен (першооснова-повітря); Геракліт(вогонь); Елейська школа – Парменід, Зенон, в основі сущого вбачали буття як певне логічне поняття, охаракт.буття як щось вічне, ціле,неділиме на число, нерухоме; Піфагор (вбачав найвищу мудрість у числі, і в основу бачення космосу поклав число. Першим вживає термін „філософія”) і піфагорійці; атомісти – Левкіпп і Демокріт. У центрі ранньої – досократівської – грецької натурфілософії стояли проблеми фізики та космосу.

Левкіп і Демокріт – вважали, що першоначалом є атоми (розглядаються як буття) і пустота (небуття, де рухаються атоми).

2. Приб із сер V ст до н. е. – до кін IV ст до н.е. – класичний. Софісти й Сократ, які вперше спробували визначити суть людини, здійснили антропо-логічний поворот у філософії. Філософська спадщина Платона й Арістотеля, що характеризується відкриттям надчуттєвого і органічним формулюванням основних класичних проблем, найголо-вніше відображає досягнення цієї епохи.

3. Кін IV-II ст до н.е. – елінністичний. Формуються такі школи: перипатетики, стоїчна й епікурейська, скептицизм. Усі школи об’єднує одна особливість: перехід від коментування вчень Платона й Арістотеля до формування проблем етики, моралізаторською відвертістю в епоху занепаду елліністичної культури. Арістотель виділяє 4 начала:сутність буття як форма;матерія-форма внос.у матерію і дає існувати всьому що є; «першодвигун»-Бог; ціль,заради якої все існує в світі.Загалом основні риси такі: сформулювати основні філософські проблеми. Космоцентризм – орієнтація на космос як гармонічно організовану цілісність,де панує розум і порядок. Пошук першооснов світу. Проблема людини і її моралі, до проб.людини зверт. Сократ (сутність людини полягає в душі, душа має бути розумна, совісна, пізнаю чаю. Лише розумом можна осягнути добро). Вирішення етичних і соц.-пол. проблем: Епікуреїзм – напрям,де прод.вчення демокріта про атоми.Епікур розр.вчення про свободу.Стоїцизм-в свті панує доля,яка підпор.людині,для цього необх.виробити певну поведінку,апатію(скромність,справедливість). Скептицизм-заперечення існування добра і зла.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9

Дадаць дакумент у свой блог ці на сайт

Падобныя:

2. Типи світогляду та їх взаємозв’язок iconХарактеристика фінансів як історичної категорії, передумови їх виникнення
Взаємозв’язок фінансів з іншими економічними категоріями (ціною, заробітною платою, кредитом)

2. Типи світогляду та їх взаємозв’язок iconУрок Тема: Досліди Фарадея
Мета уроку : Показати взаємозв’язок між електричним І магнітним полями; пояснити суть явища електромагнітної індукції; його практичніе...

2. Типи світогляду та їх взаємозв’язок icon"Земля — наш спільний дім" 9 клас
Мета: у вигляді інформаційної газети показати взаємозв'язок людини І природи; розвивати логіку мислення, уміння працювати у групі;...

2. Типи світогляду та їх взаємозв’язок iconПідготували студенти 3 курсу: Бурла С., Салікова А., Середа А
Мета: у вигляді інформаційної газети показати взаємозв'язок людини І природи; розвивати логіку мислення, уміння працювати у групі;...

2. Типи світогляду та їх взаємозв’язок iconБбк ф010. 353. 51
Проаналізовано вплив ісламської геополітики, націоналізму, фемінізму на сучасні міжнародні відносини. Розкрито інституційний механізм...

2. Типи світогляду та їх взаємозв’язок iconРеферат на тему: взаємозв'язок між внутрішньою та зовнішньою політикою
Світовий простір дедалі "стискається", а масштаб локальних політичних подій зростає. Політичні події, що раніше розглядалися як внутрішні,...

2. Типи світогляду та їх взаємозв’язок iconТема : Лімфа. Лімфообіг та його значення
Навчальна: закріпити поняття про внутрішнє середовище організму І його гомеостаз. Ознайомити з особливостями будови лімфатичної системи,...

2. Типи світогляду та їх взаємозв’язок iconСапин М. Р, Анатомия человека: учеб для студ биол спец вузов / Сапин М. Р., Билич Г. Л
Мета: вивчити що таке анатомія, встановити зв'язок анатомії з іншими науками, опрацювати історичний розвиток анатомії, вивчити методи...

2. Типи світогляду та їх взаємозв’язок iconБ, зроблених у різні роки, зображений вулкан, який є найвищою точкою одного з материків. Назвіть цей вулкан та його абсолютну висоту
України зустрічаються різноманітні за походженням (генезисом) типи І форми рельєфу. Складіть генетичну класифікацію форм рельєфу,...

2. Типи світогляду та їх взаємозв’язок iconП л а н
Соціокультурна детермінація формування світогляду мусульманина в сучасному арабському світі

Размесціце кнопку на сваім сайце:
be.convdocs.org


База данных защищена авторским правом ©be.convdocs.org 2012
звярнуцца да адміністрацыі
be.convdocs.org
Галоўная старонка