Чумак Н. А. вчитель вищої категорії, старший вчитель зош №6




НазваЧумак Н. А. вчитель вищої категорії, старший вчитель зош №6
старонка1/4
Дата канвертавання18.11.2012
Памер459.72 Kb.
ТыпДокументы
  1   2   3   4






Корнієнко Л.І. вчитель І категорії ЗОШ №6

Чумак Н.А. вчитель вищої категорії, старший вчитель ЗОШ №6


Селидове

2010





“Найкращий учитель для дитини той, хто духовно спілкується з нею, забуває, що він учитель, і бачить у своєму учневі друга, однодумця. Такий учитель знає найпотаємніші куточки серця свого вихованця, і слово в його устах стає могутнім знаряддям впливу на особистість, яка розвивається”.

В.О.Сухомлинський


http://doc.osvita.ua/doc/images/news/968/2246473_c.jpg Вступ

Метою адаптаційного періоду в 1 класі є створення у дитини уявлення про школу як місце, де вона буде прийнята і сприйнята такою, якою вона є з усіма своїми почуттями, думками, знаннями, проблемами, великими і малими подіями в особистому житті

Не менш важливим є прийняття учнями і вчителем один одного і пошук оптимальної для кожного з них позиції в новій ситуації.

Учитель завжди має пам'ятати, що духовне здоров'я та емоційне благополуччя учня є необхідною умовою успішного навчання. Тому із самого початку адаптаційного періоду першокласникам створюють комфортні емоційні умови. При цьому особлива увага надається дітям, котрі не відвідували дошкільних дитячих закладів і почуваються найбільш дискомфортно у новій, незвичній обстановці, у великому дитячому колективі.

Специфічним завданням для вчителів у цей період є створення умов, які допоможуть дітям вибудувати для себе образ "справжнього школяра" на початку шкільного життя і, таким чином, здійснити входження в нову систему взаємин з дорослими та однолітками.

Пропонуючи дітям нові для них норми шкільних взаємовідносин, вчителі створюють ситуацію вільного вибору між шкільною та дошкільною поведінкою, переконують першокласників у необхідності налагодження стосунків з однокласниками, вчать звертатися до дорослих не зі скаргами на труднощі, а по допомогу, як до носіїв нових, цікавих знань.

Педагоги привчають дітей самостійно трудитись, формують уміння дискутувати і відстоювати свої думки, ставити запитання, бути ініціаторами в отриманні нових знань.

У дитини виробляються критерії самооцінки своїх досягнень. Адже вона має розуміти різницю між знаннями і незнаннями та вміти знаходити відповідь на запитання: "Хто або що мені допоможе?", "Звідки я можу про це дізнатись?".

Не навчивши дітей спілкуванню і співробітництву, ми не навчимо їх здобувати знання. Перший ступінь цього вміння є здатність компенсувати

власну невмілість, некомпетентність перш за все з допомогою інших людей: учителя, батьків, однокласників. Лише згодом - з допомогою книг.

Для 6-7-річного віку вміння вчитися - це насамперед уміння ініціювати і включитися в специфічне навчальне співробітництво. Під час адаптаційного періоду діти мають змогу усвідомити свої права і обов'язки, розвивати мотивацію цілеспрямованого керівництва своєю поведінкою


Початок навчання дитини в першому класі – це складний і відповідальний етап у її житті. Адже відбувається дуже багато змін. Це не тільки нові умови життя та діяльності – це й нові контакти, нові стосунки, нові обов*язки. Змінюється соціальна позиція: був просто дитиною, тепер стає школярем. Змінюється соціальний інститут навчання і виховання: не садочок чи бабуся, а школа, де навчальна діяльність стає провідною, обов*язковою, соціально значущою та оцінюваною, такою, що розширює права і обов*язки дитини, її взаємостосунки з навколишнім середовищем.

Психологічне напруження у першокласників, які вперше переступили поріг школи, виникає як результат реакції на незвичну обстановку. Діти не знають, чим відрізняється учитель від вихователя дитячого садка, а також від мами та бабусі. У дитини є побоювання і по відношенню до однолітків: чи зможе вона учитися так, як всі; чи будуть з нею товаришувати діти; чи на будуть її ображати.

Психологічна напруга поширюється фізичною. Новий режим життя – режим учня – припускає підвищену працездатність у порівнянні зі старшою групою дитячого садка. В школі треба уважно слухати учителя, не балуватися на уроках, уміти підкорятись правилам і режиму дня. Деякі першокласники хворобливо реагують на зміни умови життя: порушується сон, апетит, послаблюється опір організму до хвороб.

Пристосування (адаптація) дитини до школи відбувається не одразу. Не день і не тиждень потрібно для того, щоб призвичаїтися до школи по-справжньому. Це досить тривалий процес, пов*язаний зі значним напруженням усіх систем організму. Лише через 5-6 тижнів поступово підвищуються та стають більш стійкими показники працездатності, у дитини спадають напруженість та тривожність.

Залежно від стану здоров*я, сімейної ситуації, відвідування чи не відвідування дитячого садка адаптація до школи, до нових умов життя може мати різний перебіг.

Безумовно, першокласники, що відвідували дитячі заклади, значно легше адаптуються до школи, ніж «домашні», які не звикли до тривалого перебування в дитячому колективі, до певного сталого режиму. Легше проходить період пристосування до школи і краще вправляються з розумовими та фізичними навантаженнями здорові діти. Але, нажаль, сьогодні лише 20-25% дітей ідуть до школи здоровими. Решта ж мають різноманітні порушення та відхилення в стані здоров*я. Тож зрозуміло, чому процес адаптації проходить з певними ускладненнями й затягується на більш тривалий термін.

2. У дослідженнях Г.Чуткіної виділено 3 рівня адаптації дітей до школи. (Опис рівня адаптації наведено за книгою О.Проскури «Психологічна підготовка вчителя до роботи з першокласниками».)

Високий рівень адаптації. Першокласник позитивно ставиться до школи: правила і вимоги сприймає адекватно; навчальний матеріал засвоює легко; глибоко і повно оволодіває програмовим матеріалом, розв*язує ускладнені задачі, чемний, уважно вислуховує вказівки, пояснення вчителя; доручення виконує охоче і сумлінно, без зовнішнього контролю; виявляє високу зацікавленість до самостійної навчальної роботи, готується до всіх уроків, має у класі позитивний статус.

Середній рівень адаптації. Першокласник позитивно ставиться до школи: відвідування уроків не викликає в нього негативних переживань, розуміє навчальний матеріал, коли вчитель пояснює його досить детально і наочно; засвоює основний зміст програми з усіх предметів, самостійно розв*язує типові задачі; зосереджений, уважний під час виконання завдань, доручень, вказівок учителя, разом з тим потребує контролю з боку дорослих; зосередженим буває тільки тоді, коли робить щось цікаве для себе; майже завжди готується до уроків і виконує домашні завдання; доручення виконує сумлінно; дружить багатьма однокласниками.

Низький рівень адаптації. Першокласник негативно або байдуже ставиться до школи: часто скаржиться на здоров*я, погане самопочуття, ще в нього переважає пригнічений настрій: спостерігаються порушення дисципліни; матеріал, який пояснює вчитель, засвоює фрагментарно; самостійна робота з підручником викликає труднощі; під час виконання самостійних завдань не виявляє до них інтересу; до уроків готується нерегулярно, потребує постійного контролю, систематичних нагадувань і спонукань як з боку вчителя, так і з боку батьків; може зберігати працездатність і увагу за наявності тривалих пауз для відпочинку; для розуміння нового матеріалу і розв*язування задач за зразком потребує значної допомоги вчителя і батьків; доручення виконує під контролем і без особливого бажання; пасивний, близьких друзів не має, знає імена і прізвища лише частини однокласників.

Чинники, які зумовлюють високий рівень адаптації.



Сприятливі чинники соціального

мікросередовища дитини

Кількість дітей з високим рівнем адаптації,%

1.

Адекватне усвідомлення свого статусу в групі ровесників

97,8

2.

Правильні методи виховання в сім*ї

95,3

3.

Відсутність (загалом) конфліктної ситуації в сім*ї

94,4

4.

Відсутність у сім*ї конфліктів через алкоголізм

91,1

5.

Високий рівень освіти батька

87,9

6.

Функціональна готовність до навчання в школі, шкільна зрілість

86,9

7.

Високий статус дитини в групі до вступу в 1 клас

85,8

8.

Високий рівень освіти матері

83,2

9.

Повна сім*я

77,6

10.

Задоволення від спілкування з дорослими

74,3

11.

Позитивний стиль ставлення до дітей з боку вихователя і вчителя під час підготовчого періоду

62,7

12.

Позитивний стиль ставлення до дітей учителя першого класу

59,8



Існують критерії адаптації, які умовно можна поділити на об’єктивні та суб’єктивні. Об’єктивні показники адаптації – це адекватна поведінка та успішне навчання. До суб’єктивних належать самовдоволення, яке проявляється в емоційному стані, та внутрішній комфорт.

Навчальна діяльність складається з фізіологічного, психічного, інтелектуального, соціального, педагогічного та інших аспектів. Адаптація дитини до школи має ту ж різноманітність аспектів.

Розглянемо деякі з них.

І. Особливістю соціальної адаптації є пошук дитиною свого місця в групі однокласників, можливість виявити свої здібності та інтереси. Якщо дитина набула досвіду спілкування, встановлення стосунків та поведінки в конфліктних ситуаціях в умовах дитячого закладу в дошкільному віці, то адаптація в класному колективі проходить швидко. Тривалий, іноді болісний період адаптації переживають діти, які одночасно з навчанням набувають досвіду щоденного спілкування з різними за характером однокласниками, шукають способів самоствердження. Вчителів та вихователів необхідно зрозуміти причини неадекватної поведінки дитини. Доброзичлива атмосфера в класі, а також цілеспрямовані виховні завдання та ігри, в яких дитина вчиться виявляти себе і з повагою ставитись до інших, допоможуть швидше знайти своє місце в класі.

ІІ. У першому класі зустрічаються діти, які граються на уроках, на перервах, а виконання навчальних завдань стає для них лихом. Чому трапляються такі випадки? Це діти, у віковому розвитку яких ще не закінчився період довкілля, коли вся внутрішня енергія спрямована на гру та спілкування. Це так звані психологічні неготові до навчання діти.

У цьому випадку тільки умови, за яких навчання будується на грі та спілкуванні, допомагають дитині задовольнити свою потребу в грі не за рахунок навчання. З виховною метою треба формувати мотивацію навчання та цінність орієнтири.

ІІІ. З початком навчання перед дитиною ставляться нові вимоги соціальної поведінки, дисципліни, обов’язкового режиму та обмежень. Ступень адаптації до нової соціальної ролі школяра визначається рівнем вольового розвитку та саморегуляції. При невисокому рівні психічних процесів сприймання вимог відбувається поступово.

Успішний процес психологічної адаптації таких дітей залежить від дорослих. Атмосфера вимогливості і доброзичливості прискорює формування вольової саморегуляції.

ІV. Зміна ролей від дошкільника до учня призводить і до нових стосунків в ланці «дитина-батьки». Тепер поряд з турботою дитина відчуває, що ставлення до неї залежить від результатів навчання.

Надзвичайно велике місце в адаптації дитини належить сім’ї, дорослим. Тому велике значення в профілактиці труднощів адаптації має поглиблена психологічна консультація на основі тестування та спостереження ще на етапі вступу до школи. Батькам необхідно давати рекомендації з урахуванням індивідуальних особливостей дитини – як правило підготувати її до школи, які проблеми спіткають майбутнього школяра тощо.

При перших ознаках дезадаптації необхідно проводити роботу з батьками про труднощі дитини. Тільки безумовне сприйняття дитини батьками, розуміння та підтримка в складних ситуаціях створюють відчуття захищеності, внутрішнього комфорту дитини.

V. Багато важать для успішної адаптації стосунки «учень – учитель». Адже дитина перебуває у великій емоційній залежності від вчителя. Саме вчитель створює або не створює умови для повного розкриття потенційних можливостей дитини. Тому важко зрозуміти справжні причини та психологічні механізми неадекватної поведінки та навчальних невдач. З цією метою можуть проводитись так звані «малі педради», на яких вчителі, які працюють з дітьми, аналізують причини дезадаптації і роблять відповідні рекомендації.

Отже виявами дезадаптації в початковий період є:

  • Швидка втомлюваність, глибокий спад працездатності на кінець дня та тижня;

  • Підвищена тривожність, плаксивість;

  • Неадекватна поведінка;

  • Невміння будувати стосунки з дітьми та дорослими;

  • Неуспішність у навчанні.

Отже, основними причинами труднощів під час адаптації є:

  1. Психофізичні особливості:

  • слабкий тип нервової системи;

  • підвищена сенситивність;

  • надмірне збудження.

  1. Особливості розвитку:

  • не сформованість емоційно-вольової сфери;

  • слабка саморегуляція поведінки;

  1. Хибні методи виховання в сім*ї:

  • виховання за типом – кумир в сім*ї;

  • не сприйняття дитини;

  • батьківська вседозволеність.






Для подолання труднощів адаптації дитини у школі, ми починаємо працювати з майбутніми першокласниками заздалегідь.

Робота починається з того, що вчителі ідуть в дитячі садки, відвідують вдома дітей , які будуть в новому навчальному році навчатимуться у школі,зустрічаються з батьками, вихователями, знайомляться з дітьми.

Ось якого листа отримує кожна сім*я, де мешкає майбутній першокласник:

Шановні батьки!

Настав відповідальний для Вас рік, Ваша дитина стане першокласником.

Мені вже виповнилось шість,

Великий я, як жито в полі!

Тому кажу я всім – усім:

Я вже навчатимусь у школі!

Для Вашої дитини і для вас почнеться важка, але цікава мандрівка в Країну знань.

Бути школярем – це велика праця. Від того, як ви підготуєте свого сина чи доньку до школи, від Вашого теперішнього розуміння всіх проблем і задач, які стоять перед Вами і Вашою дитиною, залежить його успіху школі, відчуття радості і задоволення від отриманих знань. І чим швидше ви визначитесь, в яку школу повести дитину, тим швидше Ви зможете познайомитися з першою вчителькою. Вона стане Вашим вірним і добрим помічником у підготовці до школи, а Ваша дитина буде впевненіше почувати себе в стінах школи з перших навчальних днів.

Далі дітей запрошують на заняття з майбутніми першокласниками у школу. Тут вчитель проводить першу співбесіду з дітьми.

         Батьки дуже переживають з приводу першої співбесіди з їхніми дітьми - майбутніми першокласними. Ці переживання часто передаються і дітям. А хвилюватися зовсім не потрібно. Нічого жахливого в цьому немає. До того ж не завадить підтримати дитину перед «першою розмовою» з вчителькою.

         Співбесіда – це перше знайомство, яке дозволяє вчителю оцінити психологічну готовність малюка до школи.  І навіть якщо ваша дитина помилилась, неправильно додавши дві морквинки до трьох, не переживайте. Вчительці не стільки важливо почути правильну відповідь, скільки зрозуміти чи має дитина уявлення про кількість предметів.

         Завдання в різних школах свої, але складаються вони за єдиними принципами, які враховують три сторони психологічної готовності малюка до школи.

 

         До вашої уваги приблизний список питань, які можуть буди задані вашому малюку під час першої співбесіди. 

 
  1   2   3   4

Дадаць дакумент у свой блог ці на сайт

Падобныя:

Чумак Н. А. вчитель вищої категорії, старший вчитель зош №6 iconКонкурс об’єднує в себе ряд різноманітних тестів, завдань як письмового так І усного типу. Отже, розпочинаємо!
О. Г. Квітка, вчитель географії вищої категорії, «Старший вчитель» Хрещенівської зош І – ІІІ ступенів Нововоронцовського району Херсонської...

Чумак Н. А. вчитель вищої категорії, старший вчитель зош №6 iconСім речей, які нам подарувала Італія
О. Г. Квітка, вчитель географії вищої категорії, «Старший вчитель» Хрещенівської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів Нововоронцовського...

Чумак Н. А. вчитель вищої категорії, старший вчитель зош №6 iconМетодичну розробку підготувала: вчитель початкових класів, вчитель вищої категорії вчитель методист
Обладнання: букет з ромашок, букет з колючої акації, карта подорожі, стенд "Добрі чарівники", "Скринька згоди", магнітофон, сердечка,...

Чумак Н. А. вчитель вищої категорії, старший вчитель зош №6 iconМетодичні рекомендації щодо організації
Автор: Бруснік І. В., вчитель географії та біології вчитель-методист вищої категорії Криворізької загальноосвітньої школи №124

Чумак Н. А. вчитель вищої категорії, старший вчитель зош №6 iconВідділ освіти Білоцерківської районної державної адміністрації Методичний кабінет Підготувала вчитель біології та хімії Фурсівської зош І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням англійської мови вчитель вищої категорії, вчитель-методист сідало ольга яківна
Епіграфом нашого свята ми обрали слова Авіценни – вченого, філософа І лікаря: «Головним скарбом життя є не землі, що ти завоював,...

Чумак Н. А. вчитель вищої категорії, старший вчитель зош №6 iconНавчально виховний комплекс №2 Вивчення творчості Ольги Кобилянської на уроках української літератури в 10 класі м. Хмельницький, 2012
Дудар О. А. – вчитель української мови та літератури, старший вчитель, «вчитель – методист»

Чумак Н. А. вчитель вищої категорії, старший вчитель зош №6 iconМ. П. Білоус, вчитель фізики вищої категорії Хрещенівської загальноосвітньої школи І ііі ст. Нововоронцовського району Херсонської області
М. П. Білоус, вчитель фізики вищої категорії Хрещенівської загальноосвітньої школи І – ІІІ ст. Нововоронцовського району Херсонської...

Чумак Н. А. вчитель вищої категорії, старший вчитель зош №6 icon1. Загальні відомості про рух Поняття Визначення
Упорядник: О. Ф. Озерова, учитель фізики Баштанської гімназії, спеціаліст вищої категорії, вчитель – методист

Чумак Н. А. вчитель вищої категорії, старший вчитель зош №6 iconН.І. Винограденко, вчитель математики Елітнянської зош I iii ступенів Харківського району Харківської області Кубічне рівняння та теорема Вієта
Н.І. Винограденко, вчитель математики Елітнянської зош I-III ступенів Харківського району Харківської області

Чумак Н. А. вчитель вищої категорії, старший вчитель зош №6 icon«Визначення географічних координат» Вчитель вищої категорії Санагурська Вікторія Миколаївна 2011 р
Мета: Закріпити знання учнів про градусну сітку, меридіани І паралелі, формувати поняття про географічні координати точок; розвивати...

Размесціце кнопку на сваім сайце:
be.convdocs.org


База данных защищена авторским правом ©be.convdocs.org 2012
звярнуцца да адміністрацыі
be.convdocs.org
Галоўная старонка