Українська драматична поема кінця XIX початку XX ст




НазваУкраїнська драматична поема кінця XIX початку XX ст
старонка9/58
Дата канвертавання15.11.2012
Памер6.32 Mb.
ТыпДокументы
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   58
Загалі и ос тнльові особливості давньоепічної чи навіть класицистичної поеми — монументальність образів, май- же вовна безсторонність і об'єктивність опису, випробу* вена композиційна сталість, постійність обравша дарам* тррпстпк — втрачають свою силу. Той г амий мпмт образної структури, скажімо, сюжет чи портретна деталь в соціально-побутовій поемі икону« }Д«6ь1ЫЮП икіи іншу функцію, між у поемах давнього епосу.

Таким чином, про соціально-побутову поему кінця XIX — початку XX століття можна говорити як про цілком самостійну жанрову різновидність поеми, евосрЦяу і цікаву образно-стильову художню структуру рмікіп його мистецтва.

Слід відзначити. що соціально'побутові поеми другої половини XIX —початку XX століття характерні я« лише для української, російської поезії, але й для поеіil болгарської, чеської, словацької, польської, угорської та іп.

Зв'яжи література, зокрема поезії, а передовими соціально-політичними ідейними течіями епохи зумовила подібність мистецьких яващ в окремих національних літературах. «Кожна велика епоха.— наше М. П. Коирад,— мав свою літературу, як щось цільне, суспільно І встетич- ио для свого часу повноцінне... Ми яогать по бачим» яа- воважну стійкість однорідних ча дуже блніь—х явищ в літературах різних вародів того самого істормив часу» " Звичайно, М. П. Ivonрад мав аа увааі лі»р»і)рні явища більш загального характеру. Але якщо поріинш українські соціально-побутові поема а подібним жанро* вам ріааовадом, скажімо, в слоа'аагьаах літературах, ta знайдемо багато спільного і в тематиці, І в обраааі. і в художньо-зображальних засобах, поетиці, сталістані

Дла прикладу візьмімо мч ба поему чеського —Іта П. Мадяра «Магдалена* (1Я04). В ній, вш у миаі В. Мови >— «Ткачиха» та І. Франка — «Сурна», рнаярнто Жорстокі умови ЄКСплувтаторсьнвю снігу. В»ОЦ[ (ИМНг яу аагостреність мани поеми С Чеха «Катарів (

9 Н И КоаріА Звиад в Ват Сгапа, М Иван. Ш стгор. 4(1

та польської поетеси М. Конопницької «Пан Бальцер в Бразілії» (1907), де показано безправність трудящої людини в капіталістичному світі, жорстокий визиск і безправ’я трудівників.

Як і для творів українських авторів, для соціально- цобутових поем слов’янських поетів та поетів інших народів характерні простота і ясність художньо-стилістич-, них засобів, яскрава емоціональність*

Проте не можна говорити про однотипність, стандартність композиції, сюжету, художньо-зображальних засобів поем різних авторів і різного часу написання.

Якщо такі поеми, як «На степи» В. Мови (Лиман- ського), «Звичайна історія» К. Попович, «Сурка» І. Фраж-; ка, «Батько зачумлених» Ю. Словацького близькі образ* ною тканиною до народних переказів, до народної пісні, то інші поеми значно складніші за своєю словесно-художньою структурою.

Так, у поемах І. Франка «Нове життя», Лесі Українки «Се ви питаєте за тих», М. Конопницької «Пан Бальцер в Бразілії» значно зростає питома вага психологічного: аналізу, заглиблення у внутрішній світ героїв, окремі образи переростають в символи, набирають філософ« ського забарвлення.

Таким чином, соціально-побутові поеми як жанровий різновид об’єднує певна сукупність тематичних і худож-: ньо-стилістичних ознак, про які говорилося вище. Проте ці ознаки не виділяють соціально-побутові поеми в різко відчужену групу. В них є ряд ознак, що споріднюють їх з іншими жанровими різновидами поем, зокрема з героїко-романтичними, «фольклорними», історичними та філософськими поемами.

ПОЕМИ НА СЮЖЕТИ З ФОЛЬКЛОРУ

Значне місце в українській поезії кінця XIX — початку XX століття посідають «фольклорні» поеми, в основі яких лежать народні перекази, сюжети «богатирського» фольклору, казки тощо.

Особливості цього жанрового різновиду української, поеми полягають у тому, що тут збагачення жанру відбувалося за рахунок художньо-словесних можливостей фольклору (специфічна форма розповіді: народнопісенні зачини, постійні рефрени, закінчення, усталені фольклорні образи і алегорії тощо). Щодо змісту, ідейно-естетичного значення цих поем, то спостерігаємо в них своєрідний синтез фольклорної романтики та реалістичного зображення дійсності.

«Фольклорна» поема, в свою чергу, має дрібніші «підгрупи». Так, можна розрізнити героїчну поему-казку («Трьомсин-богатир», «Іван Голик» І. Манжури), сати- рико-гумористичну поему-казку («Лис-Микита», «Коваль Вассім», «Абу-Касимові капці» І. Франка), романтпко- побутову поему-легенду («Троїсте кохання» В. Мови), Казкову цоему-новелу («Ніч під Івана Купала» Я. Щоголе- ва) та інші. Всі ці жанрові підгрупи «фольклорної» поеми мають певні відмінності і водночас багато спільного.

Окреме місце серед поем на сюжети з фольклору належить героїчним поемам-казкам І. Манжури «Трьомсин- богатир» та «Іван Голик», що написані поетом в середині 80-х років. Саме тоді він збирав фольклор, і опублікував його 1890 р. в «Сборнике Харьковского историко-филологического общества» під назвою «Сказки, пословицы и т. п., записанные в Бкатеринославской и Харьковской губ. И. И. Манжурою». Перед тим І. Манжура надрукував у «Киевской старине» (1888, № 8) спеціальну

іазів та характерів.c:\users\ocherik\appdata\local\temp\finereader11\media\image7.jpeg



іедусімз^
ФІЛОСОФСЬКА ПОЕМА



Низьким Ких гармат

^ЇГають додому^

ІЕТдан Хмельницький д

РГкій горі». Від проймаю- рсовується жодна потаємна _ія; сміливо викриваючи їхні рицький примушує їх блід-

змальований, скажімо, Могйигі» М. Старицько-

т-

Гск вї^народ- гчасу, що лірич- ЕГазивали «жалоща- Рькпх думах. Саме ці Ійяли історичні поеми

рції).

їй і драматичних елемен- Р&мих творів, від драматич- реальиу дійсність.

В українській поезії кінця XIX — початку XX століття найважливіше місце належить філософській поемі.

Як великий ліро-епічний твір, що відтворює найістотніші факти і події народного життя, підносить найважливіші проблеми свого часу, відбиває найхарактерніші риси ецохи, «схоплює життя в його вищих моментах» (В. Бєлінський) як одне з найуніверсальніших художніх полотен в силу, своїх жанрових можливостей і особливостей поема взагалі давала широкий простір для найповнішого самовиявлення поета.

У філософській поемі завжди і постійно ми спостерігаємо прагнення автора до масштабності художнього мислення, широких поетичних узагальнень, синтетичного зображення дійсності, змалювання типових характерів, вирішення найскладніших життєвих конфліктів. Поезія це «згущена, сконцентрована, скристалізована дій- сніоть»,— писав І. Франко, і сказане найбільшою мірою стосується філософської поеми.

Найхарактернішою жанровою ознакою філософських поем є те, що філософська тема превалює в цих творах, філософське сприйняття і осмислення дійсності є домінуючим. Думка став головною підвалиною художнього бачення світу, основою поетичних переживань, утворюється емоціональність нового типу, що грунтується на енергії думки. Філософська думка в такому творі органічно випливав з його змісту і проблематики.

«Відмітною рисою образності цієї поеми,— пише російська дослідниця І. Г. Неупокоєва,— є її синтезуючий характер, намагання дати цілісну картину духовного життя свого часу, «схопити» явище в найзагаль- ніших його обрисах, в головних тенденціях його



c:\users\ocherik\appdata\local\temp\finereader11\media\image8.jpeg





руху» г. Звідси випливав інтелектуальну наповненість образів, асоціативність художнього мислення. Головні герої, образи, характери, індивідуальні типи в цих поемах стають символами певних явищ, ідей, думок, часто виростають у філософські символи іцлої епохи, в них багато, за висловом І. Франка, чисто людського елемента, який ніколи не застаріє.

Значне поширення філософської поеми в українській літературі кінця XIX — початку XX століття було знаменням часу. Такого глибокого з естетичного і філософського погляду художнього освоєння світу вимагало саме життя. Адже це був період значних революційних зрушень, загострення класових суперечностей між буржуазією і робітничим класом, між поміщиками і селянами не лише на Україні і в Росії, а й в Західній Європі. Це був період наростання революційної ситуації, що вибухнула в Росії революцією 1905 року. Революційні битви експлуатованих з визискувачами, непримиренна боротьба прогресивних сил суспільства з ідеологією старого світу у всіх сферах духовного життя народу вимагали нових форм художньої творчості. Саме філософські поеми давали українським поетам можливість високо піднести і розв’язати ці животрепетні політичні, моральні і естетичні проблеми часу, які хвилювали передову громадськість, засудити потворні явища старого світу, показати перспективи історичного поступу - народу, торкнутись «вічних» загальнолюдських тем, в художніх образах розкрити філософію світу.

Ясна річ, що творчі шукання в цьому напрямі не завжди давали плідні наслідки. У галузі створення філософської поеми окремі поети ие змогли вийти за межі спроб. Інші (І. Франко, Леся Українка та ін.) написали твори, що стали на рівні кращих зразків світової філософської поеми. /

1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   58

Падобныя:

Українська драматична поема кінця XIX початку XX ст iconІван Петрович Котляревський Енеїда [Энеида]
У відомій бурлескно травестійній поемі класика української літератури І. П. Котляревського (1769 1838) відворено широку картину життя...

Українська драматична поема кінця XIX початку XX ст iconЯрослав Мудрий Драматична поема передмова
В нашiй драмi таких порушень небагато. З довгого полiтичного життя Ярослава я взяв невеликий порiвняно вiдтинок з 1030 по 1036 рiк,...

Українська драматична поема кінця XIX початку XX ст iconРобота жіночих товариств буковини зі збереження народних традицій
Простежується робота жіночих організацій зі збереження І розвитку національних традицій в часи іноземного поневолення. Доведено,...

Українська драматична поема кінця XIX початку XX ст iconЗаконспектувати лекцію
У 60-х роках XIX століття Г. Ібсен починав як романтик, у 70-х став одним із визнаних європейських письменників-реалістів, а символіка...

Українська драматична поема кінця XIX початку XX ст iconН73 Новий довідник: Українська мова. Українська література. — К.: Тов «казка», 2008. т— 864 с
М. Радишевсъка — старший учитель, учитель-методист, відмінник народної освіти (автор розділу «Українська мова»)

Українська драматична поема кінця XIX початку XX ст iconН73 Новий довідник: Українська мова. Українська література. — К.: Тов «казка», 2008. т— 864 с
М. Радишевсъка — старший учитель, учитель-методист, відмінник народної освіти (автор розділу «Українська мова»)

Українська драматична поема кінця XIX початку XX ст iconЯк користуватися словником-довідником
Землі – земна кора. У процесі диференціації та інтеграції геології в кінці XIX – на початку XX ст виникла геоморфологія – наука про...

Українська драматична поема кінця XIX початку XX ст iconМетодичні рекомендації з дисципліни «Українська література» Відповідно до вимог програми з дисципліни „Українська література
Відповідно до вимог програми з дисципліни „Українська література” студенти вивчають оглядово тему: „Розвиток драматургії І театру...

Українська драматична поема кінця XIX початку XX ст iconВолодимир сосюра мазепа Поема

Українська драматична поема кінця XIX початку XX ст iconСпортивна термінологія – у курсі "Українська мова"
Активно формується професійна мова у всьому її багатстві та розмаїтість. Тому досить актуальним є на сьогоднішній день впровадження...

Размесціце кнопку на сваім сайце:
be.convdocs.org


База данных защищена авторским правом ©be.convdocs.org 2012
звярнуцца да адміністрацыі
be.convdocs.org
Галоўная старонка