Методичні вказівки для студентів 5 курсу фармацевтичного факультету до практичних занять з токсикологічної хімії (осінній семестр) Донецьк 2009




НазваМетодичні вказівки для студентів 5 курсу фармацевтичного факультету до практичних занять з токсикологічної хімії (осінній семестр) Донецьк 2009
старонка1/9
Агафонов О М
Дата канвертавання02.01.2013
Памер1.14 Mb.
ТыпДокументы
  1   2   3   4   5   6   7   8   9
Міністерство охорони здоров’я України

Донецький національний медичний університет ім. М. Горького

Кафедра фармацевтичної та токсикологічної хімії


Методичні вказівки


для студентів 5 курсу фармацевтичного факультету

до практичних занять з токсикологічної хімії

(осінній семестр)


Донецьк 2009


УДК 54; 615.9 (075.5)


Автори : Агафонов О.М., Аносова Л.С.

За редакцією зав. кафедрою фармацевтичної та токсикологічної хімії, д.х.н Матвієнко А.Г.


Даний методичні вказівки призначені для підготовки до практичних занять з токсикологічної хімії студентів 5-го курсу фармацевтичного факультету, робота з яким підвищує мотивацію вивчення предмету. Методичні вказівки з кожної теми конкретизують навчальну інформацію і дозволяють перевірити якість її засвоєння в процесі рішення навчальних завдань.


Рецензенти:


Бутєва Л.В. – доцент кафедри соціальної медицини, ОЗО та історії медицини ДонНМУ, кандидат медичних наук, методист УМК


Скоробогатова З.М. – доцент кафедри біохімії ДонНМУ, кандидат біохімічних наук.


Методичні вказівки затверджені на засіданні Вченої Ради ДонНМУ ім. М. Горького (протокол №7 від 30 жовтня 2008 р.)


ЗМІСТ


Передмова


4

Тема № 1. Речовини, які ізолюються полярними розчинниками. Розгляд методів ізолювання. Методи очистки та концентрування витяжок з біоматеріалу. Отримання кислої та лужної хлороформної витяжок «лікарських» отрут ………………………………………………………………………………………………………………………..


5

Тема № 2. ТШХ-скринінг «лікарських» отрут кислого, нейтрального та основного характеру (кислота саліцилова, антипірин, похідні барбітурової, саліцилової кислот, піразолону, пурину, хініну, аміназіну, похідні піридину та піперидину, тропану)………………………………………………………………………………………..


11

Тема № 3. Направлене (на моделях) дослідження хлороформної витяжки на «лікарські» отрути кислого і нейтрального характеру……………………………………………………………………………………………………


20

Тема № 4. Направлене (на моделях) дослідження хлороформної витяжки на алкалоїди………………………….


28

Тема № 5. Направлене (на моделях) дослідження лужної хлороформної витяжки на синтетичні «лікарські» отрути………………………………………………………………………………………………………………………..


37

Тема № 6. Використання кольорових та осадових реакцій при експресс-аналізі отрут різної природи в біологічних рідинах або екстрактів речовин різними розчинниками………………………………………………….


43

Тема № 7. Кількісне визначення «лікарських»отрут в модельних розчинах та екстрактах……………….............


50

Тема № 8. Контрольна робота за темою «лікарські» отрути…………………………………………………………….


56

Тема № 9. Речовини, які ізолюються з біологічного матеріалу настоюванням досліджуванних об’єктів з водою. Розгляд методів ізолювання. Дослідження мінеральних кислот, лугів, солей лужних металів. Речовини, які ізолюються безпосередньо в біологічному матеріалі. Дослідження оксиду вуглецю СО.


64



ПЕРЕДМОВА


Токсикологічна хімія входить до складу професійно-оріентованних дисциплін. Розвиток сучасної токсикологічної хімії відкриває нові можливості для виявлення токсичних властивостей нових лікарських засобів, вдосконалення методів контролю за токсичністю лікарських засобів. Нові відкриття ряду важливих закономірностей, з одного боку, зробили токсикологічну хімію більш цікавою для майбутніх провізорів, з іншого боку - ускладнили її сприйняття. Сучасна навчальна програма вимагає удосконалювання якості аудиторної і позааудиторної роботи студентів і відповідної оптимізації методів навчання.

Кафедра фармацевтичної та токсикологічної хімії приділяє значну увагу самостійній роботі студентів. Узявши за основу вже наявну методичну літературу і сучасні вимоги до якості навчання фахівців, колектив кафедри підготував розширені методичні вказівки з курсу токсикологічної хімії для студентів фармацевтичного факультету. Вони можуть бути використані як на практичних заняттях, так і для організації самостійної роботи студентів у позааудиторний час.


Методичні вказівки написані відповідно до «Програми з токсикологічної хімії» для студентів фармацевтичних факультетів вищих навчальних закладів. В них включені розділи токсикологічної хімії, які вивчаються студентами 5-го курсу у осінньому семестрі: «Речовини, які ізолюються підкисленою водою або підкисленим спиртом». Структура методичних вказівок уніфікована і включає наступні розділи:

1. Актуальність теми. У цій частині вказівок чітко виділяється значення матеріалу теми для застосування в професійній діяльності провізора, що обумовлює мотиваційну характеристику теми.

2. Цілі навчання. В якості загальних цілей пропонуються уміння проводити хімічний та інструментальний аналіз отрут . Конкретні цілі відбивають дії, необхідні для досягнення загальної мети.

3. Зміст навчання. Цей розділ забезпечує досягнення цілей навчання. Він містить основні теоретичні питання, що дозволяють виконати цільові види діяльності. Матеріал для освоєння цих питань міститься в наведеній обов'язковій і додатковій літературі. Для самоперевірки засвоєння матеріалу з теми пропонується вирішити цільові навчальні завдання (з еталонами відповідей).

Правильному сприйняттю досліджуваного матеріалу допомагають спеціально розроблені графи логічної структури до кожної теми.

Методичні вказівки, що підготовлені для семінарських і підсумкових занять, містять більше цільових навчальних завдань, ретельно підібрану основну та додаткову літературу з досліджуваних тем.

Запропоновані ситуаційні завдання, на наш погляд, допоможуть майбутнім фахівцям вирішувати реальні задачі на виробництві під час виконання професійної діяльності.

Колектив кафедри фармацевтичної та токсикологічної хімії сподівається, що підготовлені методичні вказівки будуть сприяти кращому засвоєнню матеріалу токсикологічної хімії, розумінню її основних закономірностей, правильному формуванню професійних навиків майбутніх провізорів.


Зав. кафедрою фармацевтичної та токсикологічної

хімії ДонНМУ, д. х. н. Матвієнко А. Г.


Заняття № 1


«Речовини, які ізолюються полярними розчинниками. Розгляд методів ізолювання. Отримання кислої та лужної хлороформної витяжок "лікарських" отрут»


Актуальність теми

Значну частку всіх отруєнь займають отруєння лікарськими сполуками. Це зумовлене тим, що вони доволі часто зустрічаються в повсякденному житті. Час виведення з організму у деяких випадках дуже тривалий.

Неконтрольоване вживання ліків з метою самолікування дуже часто закінчується отруєннями. Перевищення терапевтичної дози (добової і одноразової) іноді приводить до отруєння. При цьому важливо знати кількісний вміст отрути в організмі для того, щоб визначити дозу прийнятих ліків.

ЦІЛІ НАВЧАННЯ

Загальна мета: Проводити ізолювання «лікарських» отрут.


Конкретні цілі: Вихідний рівень знань-умінь

Уміти:

1. Трактувати методи ізолювання, методи очистки та концентрування витяжок з біоматеріалу

1. Інтерпретувати фізичні засади методу екстракції (курс фізичної та колоїдної хімії)

2. Отримати кислу та лужну хлороформну витяжкулікарських отрут різними методами ізолювання.

2. Інтерпретувати методи очистки та концентрування витяжок (курс фізичної та колоїдної хімії)


Для перевірки вихідного рівня знань-умінь пропонується виконати ряд завдань.


Завдання для самоперевірки і самокорекції вихідного рівня знань-умінь.


1. У фармацевтичному виробництві для виділення ефірних масел з рослинної сировини можна використовувати метод

  1. Екстракції

  2. Ректифікації

  3. Кріоскопії

  4. Конденсації

  5. Поляриметрії

2. Селективний розчинник, який використовують для виключення речовин з лікарської рослинної сировини, називають .

  1. Екстрагент

  2. Екстрактор

  3. Екстракт

  4. Рафінат

  5. Елюєнт

3. Екстракція – це один з технологічних етапів виробництва лікарських препаратів. При дослідженні розподілу оцетової кислоти між хлороформом і водою було встановлено, що її молекули утворюють диміри в органічному розчиннику. Вкажіть рівняння, яке використовують для розрахунку коефіцієнта розподілу в цьому випадку:

  1. К = С212

  2. К = С21

  3. К = С12

  4. К = С21m

  5. Lg К = Lg С2 – m Lg С1

4. Екстракція – найпоширеніший метод виділення речовини з систем. Яким розчинником краще екстрагувати йод з водного розчину, якщо коефіцієнти розподілу змінюються в ряду: K(CS2)> K(C6H6)> K(циклогексан)> K(C6H14)> K(C6H13OH).

  1. CS2

  2. C6H14

  3. Циклогексан

  4. C6H14

  5. C6H3OH

Правильність рішення перевірте, зіставивши їх з еталонами відповідей.

Еталони відповідей до рішення завдань для самоперевірки і самоконтролю вихідного рівня знань-умінь:

1 - А; 2 - А; 3 - А; 4 - А.

Інформацію для заповнення вихідних знань-умінь можна знайти в наступній літературі.

1. Болотов В.В., Гайдукевич А.Н., Свєчникова Е.Н. Аналитическая химия.-Х.: „Золотые страницы”, 2001.

2.Лекції з фізичної та колоїдної хімії.


Зміст навчання.


Зміст навчання повинен забезпечувати досягнення цілей навчання, чому сприяє граф логічної структури досліджуваної теми (Додаток 1).


Основні теоретичні питання, що дозволяють виконати цільові види діяльності:

  1. Загальна характеристика груп. Фізичні і хімічні властивості речовин.

  2. Сучасні загальні і приватні методи ізолювання речовин з біологічного матеріалу.

  3. Розділення «лікарських» отрут на підгрупи.

  4. Чинники, що впливають на ефективність ізолювання речовин.

  5. Основні етапи методів ізолювання.

  6. Методи очищення витяжок від домішок і концентрації речовин, що витягують.

Знайти матеріал для освоєння цих питань можна в одному з наступних джерел.


Обов’язкова література.

1. Крамаренко В.П. Токсикологическая химия .- Киев: ”Высшая школа ”, 1989.-С. 172-194.

2. Токсикологічна хімія в схемах і таблицях/– Харків -: ”Золоті сторінки ”,2005г.С. 45-55.

3. Токсикологічна хімія: Конспект лекцій: Навч. посіб. для студ. вищ. фармац. закл. III-IV рівнів акредитації / В.С. Бондар, О.О. Маміна, С.А. Карпушина иа ін.–Х.: Від-во НФАУ; Золоті сторінки, 2002.-С. 85-96.

4. Лекція з токсикологічної хімії на тему: «Речовини, що ізолюються з біологічного матеріалу підкисленними полярними або амфіфільними розчинниками (лікарські отрути)»

Додаткові джерела інформації.

  1. Руководство по судебно-медицинской экспертизе отравлений / Под ред. Р.В.Бережного.-М.: Медицина, 1980.


Після вивчення перерахованих вище питань для самоперевірки засвоєння матеріалу з досліджуваної теми пропонується вирішити наступні цільові навчальні задачі.

ЦІЛЬОВІ НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ

1.Судово-медичний токсиколог проводить ізолювання невідомої отрути по методу А.А. Васильєвой. Ізолювання отрут по методу А.А. Васильєвой проводять:

  1. спиртом, що підкисляє

  2. ацетоном, що підкисляє

  3. водою, що підкисляє

  4. ацетонтирилом, що підкисляє

  5. нейтральним ацетоном

2.Існує багато методів ізолювання «лікарських» отрут полярними розчинниками. Найпростішим, швидшим і дешевшим з них є

  1. В. А. Карташова

  2. Стаса-Отто

  3. В.Ф. Крамаренко

  4. Е.М. Саломатіна

  5. А.А. Васильєвой

3.Метод В. А. Карташова відноситься до загальних методів ізолювання «лікарських» отрут амфіфільними розчинниками. Після підкислення витяжки соляною кислотою для видалення білкових з'єднань застосовують :

  1. висолювання сульфатом амонія

  2. екстракція гексаном

  3. центрифугування

  4. екстракція хлороформом

  5. фільтрування

4.Існує багато методів ізолювання «лікарських» отрут полярними розчинниками. І розділяють на «загальних» і «приватних». Серед перерахованих методів виберіть «загальний» метод ізолювання.

  1. В. І. Попової

  2. В.Ф. Крамаренко

  3. Е.М. Саломатіна

  4. Стаса-Отто

  5. П.А. Валова

5. Судово-медичний токсиколог проводить ізолювання невідомої отрути по методу А.А. Васильєвой. При цьому якнайповніше руйнування зв'язку білок-отрута відбувається при значеннях рН, рівних:

  1. 9-10

  2. 11-12

  3. 4-5

  4. 2-3

  5. 6-7

6. Проводиться ізолювання невідомої отрути по методу Стаса-Отто. Чим осаджують білки в цьому методі?

  1. ацетоном

  2. кислотою трихлорацетатной

  3. натрію сульфатом

  4. абсолютним етанолом

  5. натрію вольфраматом

7. Проводиться направлене дослідження на похідні кислоти барбітурової. У якому методі з метою очищення барбітуратів використовують гель-хроматографію сульфатних водних витяжок?

  1. Стаса-Отто

  2. В.Ф. Крамаренко

  3. В. І. Попової

  4. Е.М. Саломатіна

  5. А.А. Васильєвой

8. Проводиться направлене судово-токсикологічне дослідження трупного матеріалу на зміст алкалоїдів. Яким з методів виділення доцільно використовувати при цьому ?

  1. В. І. Попової

  2. Стаса-Отто

  3. Е.М. Саломатіна

  4. В.Ф. Крамаренко

  5. А.А. Васильєвой

Правильність рішення перевірте, зіставивши їх з еталонами відповідей.

Еталони відповідей до рішення цільових навчальних задач.

3 – В, 5 – D, 7- С.

Експерементальна робота

ЗАГАЛЬНІ І ЧАСТКОВІ МЕТОДИ ІЗОЛЮВАННЯ:

1. Ізолювання водою, підкисленою оксалатною кислотою, (метод А.А. Васильєвой)

Подрібнений об'єкт (органи трупа) поміщають в колбу або стакан і заливають подвійним об'ємом дистильованої води, потім підкисляють суміш 10 % розчином оксалатної кислоти до рН 2-3 по універсальному індикаторному паперу. Після двогодинного настоювання при постійному помішуванні суміші отримують водну витяжку, яку проціджують через подвійний шар марлі. Операцію настоювання повторюють протягом години з одинарним об'ємом підкисленої води. Проціджені кислі водні витяжки об'єднують, виміщють в ділильну воронку і тричі струшують з окремими порціями хлороформу (15, 10, 10 мл). Хлороформні витяжки об'єднують і фільтрують через невеликий паперовий фільтр, заздалегідь змочений хлороформом, в суху колбу з написом «Кисла хлороформна витяжка». Водний шар в ділильній воронці підлужують 25 % розчином аміаку до рН 8-9 по універсальному індикаторному паперу і знов збовтують тричі з окремими порціями хлороформу (15, 10, 10 мл). Хлороформну витяжку об'єднують, фільтрують, як описано вище, в колбу з написом «Лужна хлороформна витяжка». При витяганні отрут хлороформом з лужної водної витяжки утворюються стійкі емульсії, для руйнування яких можна застосувати центрифугування вмісту воронки або збільшення до суміші безводого натрію сульфату.


2. Ізолювання етанолом, що підкисляє оксалатної кислотою (метод Стаса-Отто)

Подрібнений об'єкт (органи трупа) поміщають в стакан або банку, заливають 96 % етанолом до утворення «дзеркальної поверхн»і, суміш підкисляють 10 % спиртовим розчином оксалатної кислоти до рН 2-3 по універсальному індикаторному паперу і залишають на добу при періодичному помішуванні.

Після закінчення зазначеного терміну кислу спиртову витяжку відокремлюють, фільтруючи через змочений етанолом паперовий фільтр. Операцію витягання повторюють 2-3 рази. Спиртові кислі витяжки об'єднують і випаровують на водяній лазні при 40-50°С до густого сиропу. Сиропообразну рідину обробляють 96° етанолом, підливаючи його по краплях до тих пір, поки етанол не перестане викликати помутніння рідини. Осаду дають відстоятися і потім фільтрують його через невеликий фільтр (діаметр 5-6 см), заздалегідь змочений спиртом. Фільтр промивають невеликою кількістю спирту. Фільтрат згущують у фарфоровій чашці на водяній лазні до густини сиропу і знову повторюють операцію осадження. Так поступають до тих пір, поки етанол не перестане осаджувати білки. Потім витяжку знов випаровують на водяній лазні до густини сиропу, залишок розчиняють в 25 30 мл теплої води, що дистилює, і каламутний розчин фільтрують через невеликий гладкий фільтр, змочений водою, в ділильну воронку. Водно-спиртовий розчин екстрагують три рази хлороформом порціями по 15, 10 і 10 мл. Хлороформну витяжку фільтрують через фільтр, змочений хлороформом, в суху колбу з написом "Кисла хлороформна витяжка".

Водний залишок в ділильній воронці подлужують 25 % розчином аміаку до рН 8-9 по універсальному індикаторному паперу і знов проводять екстракцію хлороформом, як описано вище. Об'єднані хлороформні витяжки поміщають в суху колбу з написом "Лужна хлороформна витяжка".


3. Ізолювання водою підкисленою сірчаною кислотою (метод В.Ф.Крамаренка)

100 г подрібненого біологічного матеріалу поміщають в колбу або стакан, заливають 0,0.1 М розчином сірчаної кислоти до утворення дзеркальної поверхні. Якщо рН розчину після перемішування вмісту колби вище, ніж 2,5, то додають по краплях 20% розчин сірчаної кислоти до вказаного значення рН. Суміш залишають на 2 ч. Періодично збовтуючи.

Після закінчення цього часу водне витяжку відокремлюють і проціджують через марлю; Операцію витягання проводять тричі. Кислі витяжки збирають разом і центрифугують. Надосадову рідину зливають, а осад знов заливають 20-30 мл 0,01 М розчину сірчаної кислоти (рН 2,5), перемішують, настоюють 2 г, після чого витяжку центрифугують. Центріфугати об'єднують, насищають сульфатом амонія і залишають на 1-2 ч. Якщо утворився осад, його відокремлюють центрифугуванням. Звільнену від білків кислу рідину двічі екстрагують ефіром порціями по 40 мл. Ефірний шар відокремлюють, а до водної витяжки додають 20 % розчин гідроксиду натрію до рН 8,5-9 і проводять тричі екстракцію речовин основного характеру окремими порціями хлороформу, рівними третій частині об'єму водної фази. Хлороформні витяжки об'єднують, фільтрують через сухий фільтр, а потім розчинник відгонять на водяній лазні при температурі 40-50°С насухо. Залежно від поставленого завдання сухий залишок розчиняють в 5-6 мл хлороформу або в 10 мл 0,1 М розчину хлороводневої кислоти і проводять дослідження на алкалоїди.

При необхідності досліджується і ефірна витяжка, отримана з кислої водної витяжки, на речовини, що екстрагуються з кислого водного середовища органічним розчинником.


4. Ізолювання ацетоном (метод Карташова В. А.)

5 г гомогенізованої тканини внутрішніх органів, поміщають у флакон (пеніциліну) місткістю 20 мл, додають 5 мл ацетону; суміш перемішують, закривають поліетиленовою пробкою і збовтують на автоматичному підтрушувачі протягом 10 хв. Потім вміст флакона центрифугируют 5 мін при 2500 об/хв і надосадочну рідину зливають через невеликий ватяний тампон у флакон місткістю 30 мл. Операцію витягання повторюють ще 3 рази. До об'єднаних ацетонових витягань додають 20 мл 0,5 М розчину хлороводневої кислоти і витягують 2 рази н-гексаном по 10 мл. Органічну фазу відокремлюють і відкидають. З водної фази речовини екстрагують ефіром 2 рази по 10 мл. Ефірні екстракти об'єднують, фільтрують через паперовий фільтр і випаровують під струмом теплого повітря насухо. Сухий залишок досліджують на речовини кислотного характеру. Водну фазу подлужують до рН 11, додають 5 хлориду натрію і екстрагують 2 рази ефіром по 10 мл. Ефірні екстракти об'єднують, фільтрують, розчинник випаровують, сухий залишок досліджують на речовини основного характеру.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9

Дадаць дакумент у свой блог ці на сайт

Падобныя:

Методичні вказівки для студентів 5 курсу фармацевтичного факультету до практичних занять з токсикологічної хімії (осінній семестр) Донецьк 2009 iconКалендарний план практичних занять з фармакогнозії для студентів III курсу фармацевтичного факультету спеціальності
Основи роботи з оптичними приладами. Правила техніки безпеки при роботі у фармакогностичній лабораторії

Методичні вказівки для студентів 5 курсу фармацевтичного факультету до практичних занять з токсикологічної хімії (осінній семестр) Донецьк 2009 iconТематичний план практичних занять з основ стоматології для студентів V курсу медичного факультету на осінній семестр 2012-2013 навчального року
Україні. Основні етапи розвитку тимчасових І постійних зубів. Терміни та ознаки фізіологічного прорізування зубів. Зубо-щелепні аномалії...

Методичні вказівки для студентів 5 курсу фармацевтичного факультету до практичних занять з токсикологічної хімії (осінній семестр) Донецьк 2009 iconМетодичні рекомендації до виконання практичних робіт з дисципліни "Шрифт" для студентів
Методичні рекомендації до виконання практичних занять з дисципліни "Ергономіка" / С. Г. Сазонов, Херсон. Хнту. 2009. 22с

Методичні вказівки для студентів 5 курсу фармацевтичного факультету до практичних занять з токсикологічної хімії (осінній семестр) Донецьк 2009 iconМіністерство освіти І науки україни
Методичні вказівки до практичних занять з Фізики, розділ електрика та магнетизм, для студентів заочної форми навчання / Укл.: В....

Методичні вказівки для студентів 5 курсу фармацевтичного факультету до практичних занять з токсикологічної хімії (осінній семестр) Донецьк 2009 iconОдеський національний університет
Робоча програма І методичні вказівки до курсу “Історія образотворчого мистецтва” для студентів-культурологів філософського факультету...

Методичні вказівки для студентів 5 курсу фармацевтичного факультету до практичних занять з токсикологічної хімії (осінній семестр) Донецьк 2009 iconОдеський національний університет
Робоча програма І методичні вказівки до курсу “Історія образотворчого мистецтва” для студентів-культурологів філософського факультету...

Методичні вказівки для студентів 5 курсу фармацевтичного факультету до практичних занять з токсикологічної хімії (осінній семестр) Донецьк 2009 iconНавчальна програма теми лекцій інструктивно-методичні матеріали до семінарських занять методичні вказівки до індивідуальних семестрових завдань для самостійної роботи студентів
Методичні вказівки до індивідуальних семестрових завдань для самостійної роботи студентів

Методичні вказівки для студентів 5 курсу фармацевтичного факультету до практичних занять з токсикологічної хімії (осінній семестр) Донецьк 2009 iconРелігієзнавство методичні вказівки до вивчення курсу для студентів усіх спеціальностей денної форми навчання
Релігієзнавство: Методичні вказівки до вивчення курсу /Укладачі: В. В. Опанасюк, В. О. Артюх, І. В. Загряжський. Суми: Вид-во СумДУ,...

Методичні вказівки для студентів 5 курсу фармацевтичного факультету до практичних занять з токсикологічної хімії (осінній семестр) Донецьк 2009 iconКалендарно-тематичний план практичних занять з педіатрії для студентів IV курсу І медичного факультету Тема Години 1Функціональні гастроінтестінальні розлади у дітей 4,0
Рахіт. Гіпервітаміноз «Д». Білково-енергетична не- 4,0 26. 10. 10; 16. 11. 10 достатність у детей

Методичні вказівки для студентів 5 курсу фармацевтичного факультету до практичних занять з токсикологічної хімії (осінній семестр) Донецьк 2009 iconЛабораторная работа №5 Методи вивчення магнітних властивостей гірських порід. Астатичний переносний магнітометр ма-21. 21
Методичні вказівки з лабораторних занять по курсу “Магнітометрія” для студентів-геофізиків за фахом 070700 «Геофізика» /Упорядники...

Размесціце кнопку на сваім сайце:
be.convdocs.org


База данных защищена авторским правом ©be.convdocs.org 2012
звярнуцца да адміністрацыі
be.convdocs.org
Галоўная старонка