Економічна теорія має величезне значення для розвитку суспільства й кожної окремої людини. Вона пройшла довгий й складний шлях від примітивних поглядів до




НазваЕкономічна теорія має величезне значення для розвитку суспільства й кожної окремої людини. Вона пройшла довгий й складний шлях від примітивних поглядів до
старонка2/17
Дата канвертавання26.12.2012
Памер2.29 Mb.
ТыпДокументы
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17

Тема 2. Економічна думка стародавнього світу та середньовіччя



Мета вивчення теми: показати найбільш характерні особливості зародження та розвитку економічної думки по регіонах світу та таких історичних періодах, як стародавнє суспільство, раннє та зріле середньовіччя; визначити внесок стародавніх та середньовічних мислителів в започаткування пізніших та сучасних концепцій, напрямів економічної теорії.

Головні питання теми





        1. Економічна думка стародавнього Сходу.

        2. Економічна думка античного світу.

        3. Західноєвропейська економічна думка раннього середньовіччя.

        4. Середньовічна економічна думка арабського Сходу.

        5. Економічні погляди схоластів.

        6. Економічна думка України доби раннього середньовіччя.



Програмний зміст теми

(мінімальний обсяг знань студента)



Визначальне значення економіки в розвитку суспільства дуже рано викликало у людей потребу осягнути і зрозуміти її, щоб результати своїх спостережень і знань застосовувати для покращення умов праці та життя народу.

Цілком зрозуміло, що за умов первісного суспільного ладу економічне мислення ще не виокремилось у самостійну галузь людських знань.

Уявлення людей цього історичного періоду були мало диференційовані. Тим не менш, вже при вивченні стародавнього світу та середньовіччя ми зустрічаємо цікаві і часто слушні висловлювання мислителів цих епох з економічних питань.

Економічна думка стародавнього Сходу



Нема сумнівів, що історію економічних вчень слід починати з характеристики економічної думки народів стародавнього Сходу, тому що там уперше виникло рабовласницьке суспільство.

З письмових пам‘яток, що збереглись до наших часів, можна зробити такі узагальнення щодо економічних уявлень стародавнього Сходу:

  • вони виникли дуже рано – в IV тисячолітті до н.е.;

  • вони мали переважно державно-нормативний характер;

  • вони розглядали питання організації і управління державним господарством;

  • економічні проблеми трактувались в контексті їх нормативно-правової регламентації;

  • чільне місце серед економічних проблем посідали питання взаємовідносин рабовласництва;

  • економічна думка є тісно переплетеною з політичною ідеологією та релігійно-філософським міркуванням.



Стародавній Єгипет



Деспотична рабовласницька держава мала громіздку бюрократичну систему адміністративно-централізованого управління з великою армією чиновників-писців. Вони писали біографії фараонів та інших світських й релігійних ієрархів. Ці писання мали форму повчань, настанов, законів, інструкцій.

Повчання гераклеопольського царя своєму синові Мерікара (ХХII ст. до н.е.) – одна з перш відомих літературних пам‘яток, в якій писець від імень фараона дає його синові настанови стосовно підвищення ефективності роботи чиновницького апарату управління. Наголошувалось на необхідності злагодженості в роботі чиновників як запоруки економічного процвітання країни, вказувалось, що фараон мав піклуватись про своїх чиновників, матеріально стимулювати їх, висувати на посади з врахуванням здібностей, а не походження.

Повчання Ахтоя, сина Дуауфа, своєму синові Піопі (ХХ ст. до н. е.) - друга за давниною письмова пам‘ятка, в якій змальовується структура давньоєгипетського суспільства, прославляється професія чиновника (писця), яка надає можливість зробити кар‘єру та посісти високе місце в системі державного управління.


В таких пам‘ятках, як Проречення Іпусера (XVIII ст. до н. е.) та Пророцтво Неферті розповідається про соціально-політичний переворот, що стався в Стародавньому Єгипті у ХХІІІ-ХХІ ст. до н. е. З цих документів можна дізнатись про руйнацію традиційної для країни централізованої системи управління державою, знищення податкових декларацій, документів судової палати, захоплення бідними власності багатих, позбавлення чиновників посад і привілеїв. Автор писання Іпусер, який, схоже, був наближеним до фараона, з одного боку, критикує правителя за втрату важелів управління державою, а з іншого – обстоює принципи централізму і єдності країни, без яких неможливо забезпечити порядок і сталість доходів державних посадовців.

Месопотамія (Дворіччя)



У Старовавілонському царстві, яке існувало на території Месопотамії (міжріччя Тигра і Євфрату) в ХІХ-XVI ст. до н. е., значного поширення набули приватна власність, товарно-грошові відносини, соціально-економічна диференціація населення, боргове рабство. Всі ці питання вимагали свого правового регулювання. Своєрідною відповіддю на таку вимогу часу можна вважати Закони царя Хаммурапі, видатну пам‘ятку економічної думки XVIII ст. до н. е., увічнену клинописом на базальтовому камені. Ці закони, укладені від імені давньовавілонського царя, можна вважати першою в світовій історії спробою керувати економічним життям країни та регулювати приватномайнові відносини на основі норм права.

Зокрема, укладачі збірника законів відбили ставлення верховного правителя до приватної власності, орендних відносин, торгівлі, лихварства, найманої праці, боргового рабства. Головною ідеєю “Законів Хаммурапі” було прагнення покласти край розоренню самостійних виробників, гарантувати захист їх приватної власності, обмежити свавілля лихварів, відрегулювати ціни і трудові відносини. Так, зазіхання на чуже майно каралось або віддачею у рабство, або смертю, боргове рабство лімітувалось трьома роками, заборонялось продавати або конфісковувати за борги земельні ділянки, лихварський процент обмежувався 20% грошима і 33% натурою тощо.

Стародавній Китай



Найбільш відомим представником економічної думки цієї країни був, безумовно, Конфуцій (бл. 551-479 до н. е.). Його вчення – конфуціанство – обстоювало благополуччя родової знаті. Разом з тим, Конфуцій вважав, що праця збагачує народ і того, хто ним володіє, що право на існування мають різні форми власності: “велика спільнота” (колективна власність селянських общин), а також “особисте володіння” (власність родової аристократії і неродовитих рабовласників). При критичному відношенні до особистої власності як джерелу багатьох протиріч і напруги в імперії, Конфуцій все ж віддає їй перевагу.

Конфуцій порівнював державу з сім‘єю: правитель - це “батько народу”, а підлеглі – “його діти”. Правитель має по-батьківськи виховувати підлеглих, піклуватись про їх добробут, дотримуючись економії у витратах, “справедливіше” розподіляючи багатство, щоб не допустити надто великої бідності. Конфуцій пропонував правителям зменшити податки, залучати підлеглих до громадських робіт, забезпечувати соціальний мир між керівниками і підлеглими, попереджуючи небезпеку повалення правителя.

Мен-цзи (372-289 до н. е.) можна вважати послідовником ідей конфуціанства. Він обстоював думку, що поділ древньокитайського суспільства на керуючих та підлеглих є проявом “небесної волі”. Підлеглі мали утримувати правителів, але Мен-цзи був проти посилення експлуатації рабів. Він виступав за поновлення общинного землекористування, більше врахування інтересів общини, простих селян. Як і Конфуцій, Мен-цзи пропонував запровадження помірних податків, розвиток обміну результатами своєї праці між землеробами і ремісниками. Наводячи приклад з однаковим взуттям різних розмірів, Мен-цзи вказував, що воно повинно мати різну ціну, що різні ціни однакових товарів зумовлюються різними витратами праці на їх виготовлення.

На окрему увагу заслуговує й колективний трактат Гуань-Цзи (IV ст. до н. е.). Зміни в суспільному житті пояснюються в ньому зміною врожайних і неврожайних років. Значна роль відводиться економічній політиці держави, яка, на думку авторів, повинна мати регулярний характер. Могутність і багатство держави пов‘язується з наполегливою працею громадян. Найважливішим чинником забезпечення стабільності економіки вважається зміцнення землеробства, задля чого рекомендується ціла низка заходів, включаючи диференціацію оподаткування в залежності від родючості землі, її більш рівномірний розподіл, дешеві кредити землеробам, організацію громадських робіт для зубожілих у неврожайні роки, захист селян від спекулянтів і лихварів.

В плані державного регулювання товарно-грошових відносин та захисту інтересів народу автори Гуань-Цзи висунули принцип “врівноваження господарства”, згідно з яким пропонували створення державних фондів. В них правитель має накопичувати до половини усього врожаю зерна в цілях вирівнювання і стабілізації цін на хліб. Коли зерна в країні обмаль, зерно з державних фондів треба продавати, а коли продовольства вдосталь, навпаки – поповнювати їх зерном, що дозволить регулювати ціни і запобігти спекуляції та обиранню виробників зерна.

Стародавня Індія



Найбільш відомим документом, що містить економічні уявлення жителів древньоіндійської держави був твір під назвою Артхашастра.

Артхашастра (наука про користь та практичне життя) – пам‘ятка індійської економічної думки IV-III ст. до н. е. Згідно цьому твору, визначальна роль у “вірному” шляху економічного розвитку належить політиці. Від її методів залежить розвиток або застій та занепад суспільства. Становий поділ суспільства з наявністю рабів (за винятком аріїв) вважається природним і необхідним.

“Артхашастра” узаконює рабство за борги, дозволяє рабу мати своє майно, сім‘ю й користуватись деякими іншими правами. Стверджується, що багатство держави має грунтуватись на багатстві народу, хоча врешті решт мається на увазі збагачення казни. в “Артхашастрі” розглядається питання “вартості речей”. Величина вартості вимірюється кількістю “днів роботи”, а винагорода має бути відповідною результатам праці. В зв‘язку з цим в “Артхашастрі” ринкова ціна відрізняється від вартості. Вказується, що при конкуренції покупців ціна зростає вище за дійсну вартість. Прибуток включається в ціну товару разом з “іншими витратами” і його розмір визначається у 5% (для місцевих) і 10% (для іноземних) товарів. “Артхашастра” містить заклик до царя всіляко розвивати продуктивні сили країни, регулювати ціни шляхом створення товарних запасів, добиватись активного балансу держбюджету.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17

Падобныя:

Економічна теорія має величезне значення для розвитку суспільства й кожної окремої людини. Вона пройшла довгий й складний шлях від примітивних поглядів до iconПідвести підлітків до розуміння цінності, неповторності та унікальності життя кожної людини
Звернути увагу на позитивне значення сім’ї в житті кожної людини (любов, турбота, допомога, оберіг, порада, тепло)

Економічна теорія має величезне значення для розвитку суспільства й кожної окремої людини. Вона пройшла довгий й складний шлях від примітивних поглядів до icon1. Трипільська культура 4
За свою багатовікову історію український народ створив велику культуру, зробив значний внесок у культуру світову. Українська культура...

Економічна теорія має величезне значення для розвитку суспільства й кожної окремої людини. Вона пройшла довгий й складний шлях від примітивних поглядів до iconВісник Львівського університету. Серія: філософські науки. 2008. Вип. 11. 288 с
Висвітлено актуальні філософські, політологічні, культурологічні та психологічні проблеми розвитку духовного світу людини, проаналізовано...

Економічна теорія має величезне значення для розвитку суспільства й кожної окремої людини. Вона пройшла довгий й складний шлях від примітивних поглядів до iconБуки» не має числового значення, там «В
Б, саме з цієї букви-звуку починається Біблія, мовою Святого Письма. Ця літера І складова інфінітиву, або ж надає значення «в» (чомусь),...

Економічна теорія має величезне значення для розвитку суспільства й кожної окремої людини. Вона пройшла довгий й складний шлях від примітивних поглядів до iconСумський державний університет
Донедавна культура не відігравала значної ролі у поясненні динаміки міжнародних економічних відносин. Більшість учених припускали,...

Економічна теорія має величезне значення для розвитку суспільства й кожної окремої людини. Вона пройшла довгий й складний шлях від примітивних поглядів до iconЦя літера у Святому Письмі читається, як «Б» на початку слова. До нас вона прийшла не то з «V», не то з «ў», що схоже на східне «ўав», чи «ўаў», котрий має й
В, ця літера у Святому Письмі читається, як «Б» на початку слова. До нас вона прийшла не то з «V», не то з «ў», що схоже на східне...

Економічна теорія має величезне значення для розвитку суспільства й кожної окремої людини. Вона пройшла довгий й складний шлях від примітивних поглядів до iconІсторія обчислювальної техніки
Перш ніж досягти сучасного рівня, обчислювальна техніка пройшла тривалий шлях розвитку. Загалом усю її історію можна поділити на...

Економічна теорія має величезне значення для розвитку суспільства й кожної окремої людини. Вона пройшла довгий й складний шлях від примітивних поглядів до iconХорошими через правильне виховання
Саме вона має виконувати головне завдання – забезпечувати матеріальні та педагогічні умови для духовного, морального, інтелектуального...

Економічна теорія має величезне значення для розвитку суспільства й кожної окремої людини. Вона пройшла довгий й складний шлях від примітивних поглядів до iconМій дім, моя хатина, моя хата
У кожної людини на землі є маленька батьківщина – місце, в якому вона народилась, виросла, земля, що дала «путівку в життя». І кожне...

Економічна теорія має величезне значення для розвитку суспільства й кожної окремої людини. Вона пройшла довгий й складний шлях від примітивних поглядів до iconУрок 4-5
...

Размесціце кнопку на сваім сайце:
be.convdocs.org


База данных защищена авторским правом ©be.convdocs.org 2012
звярнуцца да адміністрацыі
be.convdocs.org
Галоўная старонка