Економічна теорія має величезне значення для розвитку суспільства й кожної окремої людини. Вона пройшла довгий й складний шлях від примітивних поглядів до




НазваЕкономічна теорія має величезне значення для розвитку суспільства й кожної окремої людини. Вона пройшла довгий й складний шлях від примітивних поглядів до
старонка1/17
Дата канвертавання26.12.2012
Памер2.29 Mb.
ТыпДокументы
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17




Вступ

Економічна теорія має величезне значення для розвитку суспільства й кожної окремої людини. Вона пройшла довгий й складний шлях від примітивних поглядів до структурованих й глибоких теорій, шкіл та напрямів розвитку економічної думки. Це був шлях шукань, боротьби, невдалих та обнадійливих спроб втілення економічних ідей в практику господарювання. Безперечно, що в цілому економічна теорія сприяла просуванню людства до більш комфортного й цивілізованого життя.

Грунтовне оволодіння економічною теорією є неможливим без досконального знання її історії, основних етапів формування і розвитку економічної думки, внеску видатних вчених в скарбницю світової економічної науки. Це зумовлює роль, яку курс “Історія економічних вчень” набуває в навчальному процесі, в підготовці висококваліфікованих бухгалтерів, менеджерів, фінансистів та інших економістів-практиків.

Даний навчальний посібник охоплює основні програмні положення курсу “Історія економічних вчень” і може бути використаним студентами економічних спеціальностей денної та заочної форм навчання. Посібник у короткій конспективній формі дає уявлення про основні течії, школи та напрями економічної думки впродовж всієї історії розвитку людства. Економічні погляди та концепції трактуються з позиції сучасних уявлень про закономірності економічного й соціального розвитку суспільства без пропагандистських оцінок і ідеологічних нашарувань, що були характерними для вітчизняної версії історії економічних вчень радянської доби.

Зміст посібника свідомо позбавлено графіків, формул та посилань на першоджерела при цитуваннях, з тим, щоб студент, не відволікаючись на ускладнюючі деталі і другорядні положення, краще простежив й осягнув в цілому траекторію нелегкого і не завжди висхідного й прямолінійного шляху, який економічна думка пройшла протягом усієї історії її зародження та поступового набуття нею сучасних розвинених форм. Цю задачу реалізовано за рахунок скорочення обсягу посібника і менш академічної форми подання матеріалу, приймаючи до уваги, що посібник розрахований не на майбутніх викладачів економічної теорії чи аспірантів, а на тих, хто опановує бізнесові економічні спеціальності. Разом з тим, теоретико-методичний рівень посібника слід вважати достатнім для оволодіння основами курсу “Історія економічних вчень” як за складом й послідовністю тем, так й за змістом та обсягом матеріалу в рамках кожної з них.

Методична складова посібника полягає у визначенні мети вивчення теми, спрямуванні учбових зусиль студентів на розв‘язування проблемних і дискусійних питань, стимулюванні творчого альтернативного економічного мислення, опануванні визначальних термінів і понять, набутті початкових навичок дослідницької роботи.

Посібник устаткований підсумковим тестом множинного вибору та списком літератури з питань історії економічних вчень.

Тема 1. Предмет, методологія та завдання курсу



Мета вивчення теми: з‘ясувати коло досліджувальних питань, особливості термінологічних понять, що використовуються в рамках опанування курсу; розібратись в методології вивчення економічної думки; усвідомити, для чого студенти-економісти вивчають даний предмет.

Головні питання теми





  1. Предмет курсу “Історія економічних вчень”.

  2. Методологія вивчення курсу.

  3. Завдання курсу.



Програмний зміст теми

(мінімальний обсяг знань студента)

Предмет курсу “Історія економічних вчень”



Предметом історії економічних вчень є процес виникнення, розвитку, боротьби і зміни економічних поглядів та їх пізніх розвинутих і структурованих форм – теоретичних систем, шкіл та напрямів економічної думки.

Економічна думка зародилась у стародавні часи. Уже первісні люди замислювались над явищами і процесами господарського життя. Але їх уявлення були наївними, примітивними й безсистемними. І тільки з XVI ст. економічні знання починають оформлятися у концепції, теорії і школи, напрямки.

Однією з систем економічних поглядів, яка заклала перші цеглини у фундамент політичної економії, науки, що пізніше дістала на Заході назву “економікс” (економічна теорія), був меркантилізм. Його представники з‘ясовували сутність багатства (під яким розуміли золото, срібло та гроші взагалі), питання регулювання зовнішньої торгівлі з метою збагачення країни.

Меркантелісти, а пізніше фізіократи, висловили багато слушних думок, але їм не вдалось об‘єднати їх у чітку, послідовну і логічну систему наукових знань, яка б будувалась на економічних законах і охоплювала всі сфери господарської діяльності людей. Цю задачу в її першому спрощеному варіанті вдалось розв‘язати А. Сміту та його послідовникам, які в XVIII-XIX ст. утворили класичну школу політичної економії.

З‘являється “економічна ортодоксія”, тобто головна течія економічної думки. Ті, хто з нею не погоджувався, критикував і пропонував інші шляхи пояснення і розв‘язання економічних проблем, починають називатись гетеродоксами. Так, з рядів класиків виходять С.Сісмонді та інші критики економічної ортодоксії, зокрема соціалісти-утопісти і марксисти, які претендують на створення наукового соціалізму.

В останній третині XIX ст. в економічній думці превалюють два напрями. Один з них був представлений історичною школою, другий – суб‘єктивно-психологічною школою, яка започаткувала новий маржинальний (граничний) підхід до аналізу економічних процесів і явищ. На фундаменті маржинальної методології формується неокласичний напрям економічної теорії, з виникненням якого пов‘язують становлення мікроекономіки.

На противагу неокласичному напряму, в другій половині 30-х років ХХ ст. англійський економіст Кейнс розробляє теорію, в основі якої лежить ідея регулювання державою ефективного сукупного попиту. Кейнсіанську теорію починають вважати теоретичним фундаментом сучасної макроекономіки. Поява кейнсіанства створює своєрідний водорозділ між “економікою пропозиції” і “економікою попиту”. З цього моменту й до наших днів і неокласичний напрям, і кейнсіанство починають конкурувати між собою, збагачуючи і розвиваючи економічну теорію.

Ще одним самобутнім гетеродоксальним напрямком розвитку економічної науки є інституціоналізм. Він формується наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. і зосереджується на дослідженні позаекономічних чинників, міжпредметних суспільствознавчих зв‘язків.

Соціал-демократичні (соціал-реформістські) концепції також відіграють суттєву роль в загальному процесі розвитку економічної думки. Їх врахування є особливо важливим для розбудови ринково-демократичних систем в посткомуністичних державах.

Вищенаведений скорочено поданий процес еволюції економічних поглядів та теорій і є предметом історії економічної думки. На початкових етапах цієї історії розрізнені і примітивно сформульовані економічні думки не мали системного наукового характеру, тобто не складалися в учення. Тому можна констатувати, що історія економічних вчень є поняттям вужчим, складовою частиною історії економічної думки.

Поняття “Історія політичної економії” деякі дослідники вважають або трохи вужчим за “історію економічних вчень”, або ототожнюють обидва поняття. Як синонімічні їм розглядаються також словосполучення “історія економічної науки”.

Програма, що рекомендована Міністерством освіти і науки України, передбачає вивчення історії економічних вчень, мотивуючи цю назву курсу тим, що систематизовані наукові вчення будуть більш зрозумілими, якщо досліджено процес виникнення і розвитку попередніх поглядів і думок, починаючи зі стародавнього світу. Погоджуючись з такими розширеним трактуванням, а також враховуючи програмні вимоги Міністерства, даний посібник названо “Історія економічних вчень”.

Методологія вивчення курсу



Вибір методології (методу) аналізу історії економічної думки, яких є декілька, залежить від мети, яку прагне досягти дослідник.

Вчені виділяють такі методи:

  1. Історичний, або хронологічний метод означає розгляд ідей, поглядів, концепцій в хронологічному порядку їх появи та еволюції. Такий підхід дозволяє проаналізувати сукупність думок і теорій на певному історичному етапі, а також подальший їх розвиток. Така метода дослідження надає можливість врахування соціально-економічного контексту, в якому відбувалось формування економічних поглядів та концепцій.

  2. Логічний метод передбачає дослідження самої тільки ідеї чи теорії, логіки її розвитку, але без врахування соціально-економічних умов, зв‘язків з іншими ідеями та теоріями.

  3. Кумулятивний (накопичувальний) метод є таким дослідницьким підходом, коли розвиток економічної думки представляється поступовим процесом накопичення економічних знань, а її прогрес асоціюється з накопиченням відповідного економічного інструментарію.

  4. Метод наукових революцій, започаткований американським вченим Томасом Куном. Важливим поняттям цього підходу слугує “парадигма”. В основі будь-якої парадигми лежить певна концепція, логічно ув‘язана система поглядів, що об‘єднана якоюсь спільною ідеєю. Якщо парадигма приймається науковим співтовариством, тобто більшість вчених визнають її правильність, то має місце так звана “нормальна наука”, метою якої стає не створення нових теорій, а лише “наведення порядку в парадигмі”, що відбувається у формі шліфовки й приведення у чітку логічну відповідність старих уявлень. Але в кінці кінців з‘являються проблеми, які неможливо розв‘язати в рамках пануючої парадигми. Тоді відбувається наукова революція, в результаті якої старі уявлення повністю замінюються новими.

  5. Класовий (мотиваційний) метод має місце тоді, коли аналіз економічної думки підпорядковується меті доведення, що всі ідеї і теорії висловлюються і розробляються політично заангажованими особами з метою реалізації економічних інтересів тієї чи іншої соціальної групи. Найбільш послідовно цей метод використовував в своїх дослідженнях К. Маркс та його послідовники. Визнаючи наявність такої мотивації у певних дослідників як відбиток в теорії реальної класової боротьби, треба, тим не менш, відмітити, що цей методологічний підхід не повинен бути превалюючим, інакше дослідник ризикує позбавити свій аналіз об‘єктивності, наукової достовірності.

  6. Територіальний метод означає аналіз історичного розвитку економічної думки в певних країнах і регіонах.


В даній навчально-методичній розробці в тій чи іншій мірі застосовано кожен з вищезазначених методів.

Завдання курсу



Менш академічно цей заголовок можна було б назвати “Для чого ми вивчаємо історію економічних вчень?” На це питання є декілька відповідей.

  1. Знання історії сприяє нарощенню і укріпленню інтелектуального і загальнокультурного потенціалу майбутнього економіста, зокрема його теоретичного і логічного мислення.

  2. Без розуміння головних тенденцій та магістрального шляху розвитку економічної теорії неможливо повно і творчо оволодіти вірною методологією дослідження в сфері конкретних, галузевих і спеціальних економічних наук.

  3. Без знання ідей і теорій економістів минулого не можна цілковито зрозуміти і плідно розвинути сучасні економічні теорії. Вивчення чужих старих уявлень нерідко дає підказки для розробки нових власних ідей. Іноді теорії можуть загубитися в минулому, хоча багато з них заслуговують на відродження і розвиток в сучасних умовах. Так, концепцію спадної віддачі і ренти було розроблено приблизно в 1815 р. Майже до 1890 р. її застосовували лише відносно такого економічного ресурсу, як земля, і тільки в кінці ХІХ ст. цей підхід отримав друге життя – його реанімували і стали успішно застосовувати відносно всіх інших факторів виробництва. Бувають також випадки, коли слушні ідеї невиправдано викидалися на “звалище історії” з політичних чи ідеологічних причин, тобто тільки тому, що вони в свій час з‘являлись у складі (в контексті) теорій, що були визнані цілковитими банкрутами. Наприклад, західна ортодоксальна економічна теорія майже повністю ігнорувала марксизм до того моменту, як на Заході розігралася економічна криза 1930-х років. Ця Велика депресія примусила економістів шукати в попередній історії економічної думки пояснення, чому при капіталізмі час від часу трапляються депресії і рецесії. У певній мірі ці відповіді вони знайшли в роботах середини ХІХ ст. – у Маркса.

  4. Вивчення історії економічних вчень озброює нас такою можливістю сучасного мислення, як альтернативність, самокритичність. Коли ми бачимо, як великі вчені минулого припускались серйозних теоретичних помилок, не могли побачить тих закономірностей і зв‘язків між економічними процесами і явищами, які сьогоднішньому студенту-третьокурснику економічного факультету вважаються очевидними і банальними, - це змушує нас обережніше, менш категорично заявляти про досконалість наших поглядів, концепцій та теорій. Історія економічної думки вчить нас розширювати свій економічний світогляд, плекати здібність і готовість порівнювати свої підходи з поглядами економістів минулого, інших сучасних нам економістів.



Нові терміни і поняття



Економічна ортодоксія; економічна гетеродоксія; маржинальні засади аналізу; “нормальна наука”; парадигма.

Проблеми для творчого обговорення





  1. Поняття “боротьби” в сфері економічної теорії.

  2. Співвідношення понять “Історія економічних вчень”, “Історія економічної думки”, “Історія економічної науки”, “Історія економічної теорії”, “Історія політичної економії”, “Економічна історія”.

  3. Наукова революція в економічній теорії (крізь призму конкретних прикладів з історії економічних вчень).



Теми рефератів





  1. Співвідношення між економічними теоріями та ідеологією.

  2. Значення термінологічних визначень в економічній теорії.



  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17

Дадаць дакумент у свой блог ці на сайт

Падобныя:

Економічна теорія має величезне значення для розвитку суспільства й кожної окремої людини. Вона пройшла довгий й складний шлях від примітивних поглядів до iconПідвести підлітків до розуміння цінності, неповторності та унікальності життя кожної людини
Звернути увагу на позитивне значення сім’ї в житті кожної людини (любов, турбота, допомога, оберіг, порада, тепло)

Економічна теорія має величезне значення для розвитку суспільства й кожної окремої людини. Вона пройшла довгий й складний шлях від примітивних поглядів до icon1. Трипільська культура 4
За свою багатовікову історію український народ створив велику культуру, зробив значний внесок у культуру світову. Українська культура...

Економічна теорія має величезне значення для розвитку суспільства й кожної окремої людини. Вона пройшла довгий й складний шлях від примітивних поглядів до iconВісник Львівського університету. Серія: філософські науки. 2008. Вип. 11. 288 с
Висвітлено актуальні філософські, політологічні, культурологічні та психологічні проблеми розвитку духовного світу людини, проаналізовано...

Економічна теорія має величезне значення для розвитку суспільства й кожної окремої людини. Вона пройшла довгий й складний шлях від примітивних поглядів до iconБуки» не має числового значення, там «В
Б, саме з цієї букви-звуку починається Біблія, мовою Святого Письма. Ця літера І складова інфінітиву, або ж надає значення «в» (чомусь),...

Економічна теорія має величезне значення для розвитку суспільства й кожної окремої людини. Вона пройшла довгий й складний шлях від примітивних поглядів до iconСумський державний університет
Донедавна культура не відігравала значної ролі у поясненні динаміки міжнародних економічних відносин. Більшість учених припускали,...

Економічна теорія має величезне значення для розвитку суспільства й кожної окремої людини. Вона пройшла довгий й складний шлях від примітивних поглядів до iconЦя літера у Святому Письмі читається, як «Б» на початку слова. До нас вона прийшла не то з «V», не то з «ў», що схоже на східне «ўав», чи «ўаў», котрий має й
В, ця літера у Святому Письмі читається, як «Б» на початку слова. До нас вона прийшла не то з «V», не то з «ў», що схоже на східне...

Економічна теорія має величезне значення для розвитку суспільства й кожної окремої людини. Вона пройшла довгий й складний шлях від примітивних поглядів до iconІсторія обчислювальної техніки
Перш ніж досягти сучасного рівня, обчислювальна техніка пройшла тривалий шлях розвитку. Загалом усю її історію можна поділити на...

Економічна теорія має величезне значення для розвитку суспільства й кожної окремої людини. Вона пройшла довгий й складний шлях від примітивних поглядів до iconХорошими через правильне виховання
Саме вона має виконувати головне завдання – забезпечувати матеріальні та педагогічні умови для духовного, морального, інтелектуального...

Економічна теорія має величезне значення для розвитку суспільства й кожної окремої людини. Вона пройшла довгий й складний шлях від примітивних поглядів до iconМій дім, моя хатина, моя хата
У кожної людини на землі є маленька батьківщина – місце, в якому вона народилась, виросла, земля, що дала «путівку в життя». І кожне...

Економічна теорія має величезне значення для розвитку суспільства й кожної окремої людини. Вона пройшла довгий й складний шлях від примітивних поглядів до iconУрок 4-5
...

Размесціце кнопку на сваім сайце:
be.convdocs.org


База данных защищена авторским правом ©be.convdocs.org 2012
звярнуцца да адміністрацыі
be.convdocs.org
Галоўная старонка