План-конспект проведення заняття із загальнопрофільної підготовки з особовим складом сдпч-69 Краснолиманського рв гу мнс україни в Донецькій області Тема: «Прийоми та способи зупинки кровотечі. Правила та прийоми накладання пов’язок»




НазваПлан-конспект проведення заняття із загальнопрофільної підготовки з особовим складом сдпч-69 Краснолиманського рв гу мнс україни в Донецькій області Тема: «Прийоми та способи зупинки кровотечі. Правила та прийоми накладання пов’язок»
Дата канвертавання15.12.2012
Памер180.3 Kb.
ТыпПлан-конспект
ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник СДПЧ-69 Краснолиманського РВ

ГУ МНС України в Донецькій області

Майор служби ЦЗ Пономарьов О.В.

„___” ______________________ 20__ р.


ПЛАН-КОНСПЕКТ

проведення заняття із загальнопрофільної підготовки

з особовим складом СДПЧ-69 Краснолиманського РВ


ГУ МНС України в Донецькій області


Тема: «Прийоми та способи зупинки кровотечі . Правила та прийоми накладання пов’язок»

Навчальна мета: Ознайомити особовий склад з прийомами та способами зупинки кровотечі , правилами та прийомами накладання пов’язок»


Час: 1 година


Місце проведення: учбовий клас СДПЧ-69


Навчально-матеріальне забезпечення: план конспект


Литература :

1. Метод разработка «Доврачебная медпомощь» Харьков, 57 с, 1999г 2. «Медицинская подготовка» - Пособие (Часть 1) 3. ПБТ в органах та подраздилениях МНС Украины №312 от 07.05.07.


Порядок проведення заняття:


1. Організаційні заходи - 5хв.

перевірка присутніх; оголошення теми і мети заняття.

2. Контроль знань - 10хв.

перевірка засвоєння раніше пройденого матеріалу.

3. Викладення матеріалу теми - 20хв.

Питання, які вивчатимуться:

3.1. Прийоми та способи зупинки кровотечі

3.2. . Правила та прийоми накладання пов’язок



Питання та їх короткий зміст


Методичні вказівки

Причини, види, прояви кровотеч та особливості їх виникнення під час надзвичайних ситуацій.

Види кровотеч

За видом судин, що кровоточать розрізняють капілярну, венозну, артеріальну, артеріовенозну (змішану) кровотечі.

За місцем витікання крові: зовнішні та внутрішні (з порожнистих та не порожнистих внутрішніх органів).

Капілярна кровотеча виникає при пошкодженні капілярів -дрібних кровоносних судин. Прикладом такої кровотечі можуть служити неглибокі рани, подряпини шкіри. Кров витікає з рани по краплях і, як правило, зупиняється самостійно.

Венозна кровотеча виникає при більш глибоких ранах (колотих, різаних), при пошкодженні вен. Кров витікає повільно, безперервним струменем темно-червоного кольору (збагачена вуглекислим газом). При пошкодженні крупних вен верхньої половини тіла кров може витікати переривчастим струменем, але синхронно до дихання, а не пульсу. При пошкодженні стінки вени на шиї можливе всмоктування повітря з розвитком повітряної емболії (повітря потрапляє в судину), що може призвести до зупинки серця і смерті. Кровотеча з дрібних вен кінцівок легко зупиняється накладенням тугої пов’язки, зупинка ж кровотеч з великих вен викликає певні труднощі.

Артеріальна кровотеча виникає при глибоких різаних, рубаних, колотих ранах у випадку пошкодження артерії. Небезпека і важкість кровотечі визначається калібром пошкодженої судини. Так, до смертельної крововтрати за кілька хвилин може призвести кровотеча із стегнової або іншої магістральної артерії. При артеріальній кровотечі кров викидається пульсуючим струменем яскраво-червоного кольору (насичена киснем).

Артеріовенозна (змішана) кровотеча виникає при глибоких ранах з одночасним пошкодженням артерій і вен.

Паренхіматозна кровотеча спостерігається при пошкодженні не порожнистих (паренхіматозних) органів (легені, печінка, селезінка, нирки) і характеризується тим, що кровоточить вся ранева поверхня. Ці кровотечі сильні, довготривалі і дуже небезпечні. Самостійно зупинитися паренхіматозна кровотеча майже ніколи не може, оскільки стінки судини щільно оточені тканиною органа і є ніби його складовою частиною. У результаті судина не стискується і з просвіту рани безперервно витікає кров.

При зовнішніх кровотечах кров витікає з рани у зовнішнє середовище. При внутрішніх - шкіра не пошкоджена, кров скупчується в тканинах або

замкнених порожнинах (плевральній, черевній, порожнині черепа, суглобів). Внутрішні кровотечі виникають при падінні з висоти, сильному ударі тупим предметом, стисненні і різних захворюваннях (виразкова хвороба, рак, туберкульоз). У м'яких тканинах кров може утворити гематому або просочити тканини дифузно.

На відміну від зовнішньої, внутрішню кровотечу розпізнати значно складніше. Багато в чому розпізнавання полегшують такі прояви як кровохаркання, кривава блювота і пронос, виділення крові з сечею, маткова кровотеча. Наприклад, виділення крові через рот може бути пов'язане з кровотечею з легень, верхніх дихальних шляхів, стравоходу, шлунка; кров у сечі вказує на кровотечу з нирки, сечового міхура. Дуже важко розпізнати кровотечу в замкнутій порожнині (плевральній, черевній, порожнині черепа). Ці кровотечі протікають без явних проявів і можуть бути розпізнані за скупченням крові в тій чи іншій порожнині, за змінами, викликаними крововтратою і за симптомами гострої анемії.

Основні види призначення та послідовність накладення пов’язок.

Під пов'язкою потрібно розуміти все те, що з лікувальною метою накладають на рану, опік, перелом або інші пошкодження і захворювання. Пов'язка складається з перев’язувального матеріалу, що накладається безпосередньо на пошкоджену область. Цей матеріал в лікувальних установах часто просочують лікарськими речовинами: антисептиками, антибіотиками у вигляді мазей, розчинів, присипок. До перев’язувального матеріалу відносяться марлеві серветки, ватяно-марлеві тампони, марлеві кульки, турунди, вата. При відсутності перев’язувального матеріалу можна використати підручні засоби: чисту, пропрасовану гарячою праскою бавовняну тканину. Важливий компонент пов'язки –фіксуючі засоби, які закріплюють перев’язувальний матеріал на поверхні тіла.

За цільовим призначенням розрізняють декілька видів пов'язок:

  1. Зміцнюючі – утримують перев’язувальний матеріал на рані.

  2. Стискаючі – застосовують для зупинки кровотеч.

  3. Іммобілізуючі – забезпечують нерухомість при переломах, обширних і глибоких опіках і ранах кінцівок.

  4. Лікувальні – просякнуті будь-якою лікарською речовиною, яка поступово всмоктується в пошкоджену область.

  5. Пов'язки з витягуванням – накладають в лікарняних умовах при переломах кісток з метою відновлення первинної довжини кінцівки.



Індивідуальний перев’язувальний пакет.

Для надання першої медичної допомоги при відкритих пошкодженнях (рани, опіки) як асептичну пов'язку зручніше усього використати перев’язувальний пакет медичний (ППМ) або стерильні пов'язки (малі і великі). ППМ або, як його називали раніше, ІПП (індивідуальний перев’язувальний пакет) складається із бинта і однієї або двох подушечок. У двоподушковому пакеті одна з подушечок нерухомо закріплена на початку бинта, а інша вільно переміщається вздовж нього. Бинт і подушечки загорнені в пергаментний папір, а зовні герметично запаяні прогумованою оболонкою. Випускаються пакети і в пергаментній зовнішній упаковці. Бинт, обидві подушечки, папір і внутрішня поверхня прогумованої оболонки стерильні. На зовнішній упаковці пакета надруковано правила користування. Пакет зберігають нерозкритим. При порушенні цілісності оболонки втрачається стерильність. При накладенні на рану ватяно-марлевої подушечки не можна торкатися руками її внутрішньої поверхні, яка буде прилягати до рани. Для орієнтиру зовнішня поверхня подушечки прошита кольоровими нитками. Для надання першої медичної допомоги при обширних ранах і опіках краще використати малі і великі стерильні пов’язки. Мала стерильна пов'язка складається з ватяно-марлевої подушечки розміром 56x29 см і бинта. Велика стерильна пов'язка має ватяно-марлеву подушечку розміром 65x43 см і пришиті до неї фіксуючі зав’язки (6 шт.).

Правила накладення бинтових пов'язок

  1. Взяти бинт потрібної ширини залежно від частини тіла, що бинтується.

  2. Забезпечити зручне положення потерпілому і доступність області, що бинтується з усіх сторін.

  3. Надати кінцівкам функціонально вигідне положення або положення, яке необхідне при наданні допомоги.

  4. При бинтуванні грудної клітки, живота, таза і верхньої третини стегна постраждалий повинен знаходитись в горизонтальному положенні.

  5. Надаючи допомогу, необхідно спостерігати за станом потерпілого.

  6. Бинт розгортають зліва направо, для чого головку бинта беруть в праву руку, а початок в ліву, так, щоб скатка бинта розташовувалася зверху.

  7. Частина тіла потерпілого, яку бинтують, повинна знаходитись приблизно на рівні грудей того, хто надає допомогу.

  8. Бинтування, як правило, проводять від периферії до центра. Починають з фіксуючих кругових турів (ходів). Головка бинта направлена вгору.

  9. Бинт розгортають по поверхні, що бинтується, не відриваючи від неї і рівномірно натягуючи.

  10. Бинтувати необхідно двома руками: однією розгортають головку бинта, іншою розпрямляють його тури.

  11. При накладенні пов'язки кожний новий тур бинта закриває попередній на половину або на дві третини його ширини.

  12. Бинт не можна перекручувати.

  13. Пов'язка закінчується круговими турами. Кінець бинта розрізають вздовж. Одна стрічка іде по ходу бинта, а інша – навпаки. Стрічки зав'язують вузлом на стороні, протилежній до пошкодження.


Надання першої медичної допомоги при кровотечах в побутових умовах та під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Способи тимчасової зупинки зовнішньої кровотечі

Тимчасова зупинка кровотечі необхідна для запобігання крововтрати на період транспортування потерпілого в лікувальний заклад. Її проводять на місці випадку в порядку самодопомоги або взаємодопомоги таками способами:

  • накладенням тугої пов'язки;

  • пальцевим притисненням артерії до кістки;

  • максимальним згинанням кінцівки у суглобі;

  • максимальне підвищене положення кінцівки;

  • накладенням кровоспинного джгута, закрутки;

  • застосування холоду;

  • тампонада рани.



Ділянки притиснення артерії до кістки:

  1. При кровотечі з рани в тім'яній області голови притискають скроневу артерію великим пальцем до скроневої кістки на 1—1,5 см спереду від вушної раковини (е).

  2. Якщо рана, що кровоточить, розташована на щоці, потрібно притиснути зовнішню щелепну артерію великим пальцем до нижнього краю нижньої щелепи на межі задньої і середньої її третини (д).

  3. При кровотечі з сонної артерії (рана розташована на бічній поверхні шиї) короткочасна їїзупинка досягається притисканням сонної артерії великим пальцем (або чотирма іншими) до поперечного відростка VI шийного хребця по внутрішньому краю грудиноключичнососковидного м'яза, приблизно в середині його довжини. Якщо потерпілий лежить на спині (рятувальник знаходиться біля голови), потрібно повернути голову пораненого в протилежну від пошкодження сторону. Великий палець руки фіксують на підборідді, а інші чотири — по ходу сонної артерії і щільно притискають судину у вказаній точці (б, в).

  4. Кровотеча з підключичної артерії зупиняється притисканням її до ребра в надключичній ямці назовні від місця прикріплення грудиноключичнососковидного м'яза до грудини. Якщо потерпілий лежить на спині, то необхідно повернути голову пораненого в сторону, протилежну пошкодженню. Чотирма пальцями обхопити задню поверхню шиї, а великим пальцем притиснути артерію, що кровоточить до ребра (г).

  5. Пахвову артерію можна притиснути в глибині пахвової западини до головки плечової кістки на межі передньої третини пахвової западини і задньої поверхні великого грудного м'яза (и).

  6. Щоб зупинити кровотечу з рани, розташованої на плечі або передпліччі, необхідно притиснути плечову артерію чотирма пальцями до плечової кістки. Артерія проходить вздовж внутрішнього краю двоголового м'яза плеча (ж, з).

  7. При кровотечі з рани, розташованої на стегні, необхідно притиснути стегнову артерію до стегнової кістки. Притискують великими пальцями з обхватом стегна іншими чотирма пальцями обидвох рук. У випадку неефективності пальцевого притискання, можна притиснути артерію в області пахової складки до горизонтальної гілки лонної кістки кулаком правої руки, посилюючи тиск захопленням правого зап'ястка лівою рукою. У повних людей можна притиснути артерію коліном.



Тимчасова зупинка кровотечі накладання джгута.

Показами до накладення джгута є артеріальна кровотеча, а також кровотечі, які не можна зупинити іншими способами. Протипоказами — різко виражений склероз (звуження) судин і гнійні процеси на місці накладення джгута.

  • Перетиснути судину, що кровоточить пальцем.

  • Припідняти кінцівку.

  • Визначити місце накладання (при артеріальних кровотечах –вище рани, при венозних –нижче).

  • Підкласти тканину.

  • Зробити 2-3 тура, рівномірно розтягуючи джгут.

  • Вказати точний час накладання (написати!!!).

  • Влітку джгут або закрутку можна накладати не більше ніж на 2 год., а взимку – 1,5 год., оскільки тривале стиснення кінцівки може призвести до ії змертвіння й навіть до смерті потерпілого.

  • Перед тим як зняти джгут, потрібно пальцями перетиснути артерію, якою кров підходить до рани. через 5- 10 хвилин джгут накладають за тими ж правилами, але дещо вище.

  • У кінцівці нижче джгута повинен зникнути пульс. проте надмірно туге накладання джгута чи закрутки може спричинити перетискання нервів.



Після накладення джгута потерпілому необхідно ввести знеболюючі засоби, оскільки в м’язах кінцівки нижче джгута розвиваються сильні ішемічні болі, іммобілізувати кінцівку і, якщо холодна пора року, закутати її. Евакуювати поранених необхідно в лежачому положенні. Потрібно пам'ятати, що при накладенні джгута припиняється кровопостачання тканин, а це може призвести до омертвіння кінцівки.

Джгут можна накладати як на однокісткові сегменти кінцівки (плече, стегно), так і на двокісткові (передпліччя, гомілка). Потрібно уникати накладення джгута в середній третині плеча, оскільки це може привести до пошкодження променевого нерва.

Оцінка правильності накладення джгута. Якщо джгут накладений вірно - кровотеча з рани припиняється. Кінцівка нижче за джгут бліда. Пульс на периферичних судинах (нижче за джгут) не промацується.

Якщо ж кінцівка синіє і кровотеча з рани посилюється - джгут затягнутий слабо, його потрібно негайно перекласти. При надмірному затягуванні джгута можуть роздавлюватися м'які тканини, внаслідок чого розвивається дуже сильний біль. У такому випадку необхідно обережно ослабити натягнення до появи перших крапель крові в рані і знову з невеликим зусиллям, але достатнім для зупинки кровотечі, затягнути джгут.

Помилки при накладенні джгута.

  1. Накладення без необхідності (кровотечу можна було зупинити іншими способами).

  2. Джгут накладений на голе тіло.

  3. Джгут затягнутий слабо, в результаті стискуються тільки вени, виникає венозний застій, який призводить до посилення кровотечі з рани.

  4. Дуже сильне перетягнення джгутом спричиняє пошкодження нервових стовбурів і роздавлення м'яких тканин, що призводить до розвитку паралічів і некрозів.

  5. Немає записки з вказівкою часу накладення джгута (в годинах і хвилинах).

  6. Не здійснена транспортна іммобілізація.

  7. Джгут закритий одягом або на нього накладена бинтова пов'язка, що категорично заборонено. Джгут обов'язково повинен бути помітний.

Ускладнення.

Небезпечним ускладненням є так званий турнікетнй шок. Він зумовлений надходженням в кров значної кількості токсинів, які утворилися в тканинах нижче за джгут. Розвивається після зняття джгута. Надміру затягнутий джгут спричиняє розчавлення м'язів і пошкодження нервів, можуть розвинутися стійкі паралічі і атрофія м'язів. Надто довготривале перебування джгута (більше 2 г) нерідко приводить до змертвіння кінцівки. У хворих, що тривалий час знаходилися з джгутом, знижується опірність тканин до інфекції і погіршується їх відновленняя. Рани заживають повільно і часто нагноюються. Припинення надходження кисню в тканини створює сприятливі умови для розвитку газової гангрени.

Зупинка кровотечі підручними засобами. При відсутності стандартного джгута тимчасову зупинку кровотечі на місці випадку можна здійснити підручними засобами: гумовим бинтом, гумовою трубкою, поясним ременем, косинкою, шарфом, галстуком, носовою хустинкою, шматком тканини. Не можна застосовувати тонкі шнури, дріт, нитки, телефонний кабель, електропровід, тому що вони глибоко врізаються в м'які тканини. Матеріал для імпровізованого джгута, повинен бути міцним, достатньої довжини і ширини.



Розказати

Навести приклади


Дати під запис


Навести приклади


Дати під запис


Звернути увагу


Дати під запис


Розповісти.Навести приклади.


Дати під запис


Звернути увагу


Дати під час


Навести приклади


Дати під запис




4. Закріплення вивченого матеріалу - 5 хв.

Питання для закріплення:

4.1 Якими медичними засобами для зупинки кровотечі оснащуються підрозділи

4.2 Як користуватися джгутом

5. Підведення підсумків – 5 хв.:

вказати на питання, які вимагають підвищеної уваги;

оголосити оцінки;

відповісти на запитання.


План-конспект склав:

Начальник карулу СДПЧ-69

Капітан служби ЦЗ Коркач В.О.

„__”______________20__ р.

Дадаць дакумент у свой блог ці на сайт

Падобныя:

План-конспект проведення заняття із загальнопрофільної підготовки з особовим складом сдпч-69 Краснолиманського рв гу мнс україни в Донецькій області Тема: «Прийоми та способи зупинки кровотечі. Правила та прийоми накладання пов’язок» iconНевідкладні стани в педіатрії
У дитини виникла носова кровотеча. На дошпитальному етапі для зупинки кровотечі

План-конспект проведення заняття із загальнопрофільної підготовки з особовим складом сдпч-69 Краснолиманського рв гу мнс україни в Донецькій області Тема: «Прийоми та способи зупинки кровотечі. Правила та прийоми накладання пов’язок» iconКалендарний план основних організаційних заходів з підготовки та проведення позачергових виборів народних депутатів України 30 вересня 2007 року
Починається на наступний день після опублікування Указу Президента України від 31 липня 2007 року №675 „Про внесення змін до Указу...

План-конспект проведення заняття із загальнопрофільної підготовки з особовим складом сдпч-69 Краснолиманського рв гу мнс україни в Донецькій області Тема: «Прийоми та способи зупинки кровотечі. Правила та прийоми накладання пов’язок» iconПлан проведення особистих зустрічей керівників органів дпс у Черкаській області з представниками бізнесу
Пенсійного фонду України у Придніпровському районі, головні спеціалісти Черкаського міського центру зайнятості

План-конспект проведення заняття із загальнопрофільної підготовки з особовим складом сдпч-69 Краснолиманського рв гу мнс україни в Донецькій області Тема: «Прийоми та способи зупинки кровотечі. Правила та прийоми накладання пов’язок» iconПлан-конспект уроку Тема уроку: «Білки: склад, будова, властивості»
Мета уроку: Ознайомити учнів із будовою, складом білків. Ознайомити учнів із властивостями білків

План-конспект проведення заняття із загальнопрофільної підготовки з особовим складом сдпч-69 Краснолиманського рв гу мнс україни в Донецькій області Тема: «Прийоми та способи зупинки кровотечі. Правила та прийоми накладання пов’язок» iconПравила пожежної безпеки в лісах україни 1 Загальні положення
Лісовий фонд України є високопожежонебезпечним об’єктом. Охорона його від пожеж — моральний обов’язок кожного члена суспільства

План-конспект проведення заняття із загальнопрофільної підготовки з особовим складом сдпч-69 Краснолиманського рв гу мнс україни в Донецькій області Тема: «Прийоми та способи зупинки кровотечі. Правила та прийоми накладання пов’язок» iconЛекція тема: Прийоми стилізації
Антонович є а. Декоративно-прикладне мистецтво з практикумом у навчальних майстернях. Метод рекомендації для студентів художньо-графічних...

План-конспект проведення заняття із загальнопрофільної підготовки з особовим складом сдпч-69 Краснолиманського рв гу мнс україни в Донецькій області Тема: «Прийоми та способи зупинки кровотечі. Правила та прийоми накладання пов’язок» iconТема заняття
Ладоня В. О. Українська мова. Посібник для підготовки молодших спеціалістів вищих навчальних закладів. К.: Вища школа, 2001

План-конспект проведення заняття із загальнопрофільної підготовки з особовим складом сдпч-69 Краснолиманського рв гу мнс україни в Донецькій області Тема: «Прийоми та способи зупинки кровотечі. Правила та прийоми накладання пов’язок» iconТема заняття
Ладоня В. О. Українська мова. Посібник для підготовки молодших спеціалістів вищих навчальних закладів. К.: Вища школа, 2001

План-конспект проведення заняття із загальнопрофільної підготовки з особовим складом сдпч-69 Краснолиманського рв гу мнс україни в Донецькій області Тема: «Прийоми та способи зупинки кровотечі. Правила та прийоми накладання пов’язок» iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
«лікувальна справа» для самостійної роботи під час підготовки до практичного заняття

План-конспект проведення заняття із загальнопрофільної підготовки з особовим складом сдпч-69 Краснолиманського рв гу мнс україни в Донецькій області Тема: «Прийоми та способи зупинки кровотечі. Правила та прийоми накладання пов’язок» iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
«лікувальна справа» для самостійної роботи під час підготовки до практичного заняття

Размесціце кнопку на сваім сайце:
be.convdocs.org


База данных защищена авторским правом ©be.convdocs.org 2012
звярнуцца да адміністрацыі
be.convdocs.org
Галоўная старонка