Тема наддніпрянська укр аїна напередодні реформи 1861 року




НазваТема наддніпрянська укр аїна напередодні реформи 1861 року
старонка6/7
Дата канвертавання16.11.2012
Памер0.99 Mb.
ТыпДокументы
1   2   3   4   5   6   7
Тема 6. Розвиток міст і торгівлі в Україні ІІ половини ХІХ ст.

book1


  1. Розвиток внутрішньої торгівлі.


Ярмарок

Розвиток капіталізму, промислове та сільськогосподарське піднесення, будівництво залізниць призвело до бурхливого розвитку торгівлі. Розвитку торгівлі сприяли, як і у І половині ХІХ ст., ярмарки, які значно оживилися з розвитком залізничного транспорту. Кількість ярмарків зросла з 350 до 900, вони з’являються навіть у великих селах. Ярмарки спочатку організовувалися в містах та селах де була слабко розвинена стаціонарна торгівля магазини й крамниці, згодом перетворилися в найбільші центри оптової та роздрібної торгівлі. Оптова ярмаркова торгівля загальноросійського значення відбувалася в Харкові, Києві, Полтаві, Житомирі та ін. містах. Загальні обсяги торгівлі швидко зростали, зросло і значення контрактових ярмарків (найбільший ярмарок проходив у Києві). e:\підручник\ярмарка.jpg

У містах поступово утверджується стаціонарна торгівля, виникають великі магазини, в яких ціни на товари заздалегідь визначені. Швидке зростання в кожному місті крамничної та магазинної торгівлі пояснювалося великими дивідендами та зростанням потреб людей у різних товарах. З’являються і великі торгівельні фірми, що спеціалізувалися на одному-двох товарах одержуваних від підприємств у кредит для продажу. Крім того працюють недільні базари у містах та на залізничних станціях де продавалися сільгосппродукція, ремісничі вироби, фабричний ширвжиток і т.д.

У великих містах з’являються біржі. 24 біржі в Україні спеціалізувалися на купівлі-продажу заліза та кам’яного вугілля (Харківська), хліба (Миколаївська, Єлисаветградська) та інших товарів. Біржі прискорювали товарообіг на внутрішньому ринку.


Будинок страхової

компанії "Дністер"
Розвиток промисловості і торгівлі викликав поширення різного роду кредитних та асекураційних операцій. Виникла потреба в банках. З 1860-х рр. в Україні були лише філії-контори державного російського банку. З кінця 1860-х рр. засновуються приватні банки: взаємного кредиту, комерційні, промислові, а також позичково-ощадні.


Тернопіль - Старий ринок

У Галичині діяли філії австро-угорських банків. У кінці ХІХ ст. засновують перші українські ощадні каси: «Віра» - в Перемишлі 1894 р., кредитне товариство «Дністер» у Львові – 1895 р., Крайовий Союз Кредитовий у Львові – 1898 р. В різні регіони Російської імперії з України вивозили кам’яне вугілля, різні руди, метал, хліб, цукор, тютюн тощо. Україна стала основним постачальником товарного зерна, борошна, крупів. У цілому в загальноросійському експорті зерна доля України складала 42% . В Україну ввозили з Кавказу – нафту, газ, мазут; з Білорусії – ліс, смолу, дьоготь; з Польщі, Прибалтики й Центру Росії – машини, текстиль, взуття тощо. e:\підручник\тернополь.jpg

Завдяки розвитку залізничного та річкового транспорту розвивалась внутрішня торгівля. Україна все більше включалась у всеросійський ринок.


book1


  1. Зовнішня торгівля.

Особливістю зовнішньої торгівлі була перевага вивезення над увезенням товару. Тарифом 1891 р. було майже заборонено імпорт тих промислових товарів, які вироблялися в Російській імперії. Цей крок став найповнішим втіленням протекціоністської політики російського царизму.

Значна частина зовнішніх торгівельних зв’язків Росії здійснювалася через азово-чорноморські порти Одеса, Миколаїв, Феодосія та інші й сухопутні митниці на Волині і Поділлі, розташовані на російсько-австрійському кордоні на території України.

Україна експортувала пшеницю, ячмінь, вовну, м’ясо, сало, цукор, спирт, сукно, мило, рогату худобу, вівці, свині, коні. Цей експортний потік направлявся в основному до Англії, Італії, Персії, Німеччини та ін. країн. Україна імпортуваламашини, олово, свинець, шовк, бавовну, чай, каву, рис, прянощі, вина.



  1. Міста.book1

У дореформений період міста в Україні розвивалися


Міста

Кількість населення, тис. осіб

Одеса

Київ

Харків

Львів

Катеринослав

403,8

247,7

173,9

160,0

112,8


Товарна станція залізничної дороги

порівняно повільно. Але після скасування кріпацтва й початку промислового перевороту процес урбанізації прискорився. Росла чисельність міського населення. Найбільшим містом України була Одеса, на другому місті знаходився Київ, на третьому Харків. Центрами зовнішньої торгівлі залишались Одеса, Маріуполь,Миколаїв, Феодосія. Зростали оптово-торгівельні центри з продажу цукру та ін. сільськогосподарських товарів: Полтава, Житомир, Біла Церква та ін. Зростали міста – залізничні вузли: Ковель, Шепетівка, Лозова, Жмеринка та ін. Багато промислових селищ ще не одержали статус міста – Юзівка (Донецьк), Кривій Ріг, Нікополь. В багатьох районах України створювалися робочі ринки, де збиралися тисячі робітників і куди приїздили ті, хто їх наймав. Таку роль відігравали торгові села Новоукраїнка, Бірзула, Мостове; залізничні станції Знам’янка, Лозова, Долинська; містечка Шпола, Смела й Каховка; міста Біла Церква, Єлисаветград, Бобринець, Вознесенськ, Одеса, Катеринослав.


Електричний омнібус

У 1900 р. у містах проживало 13% усього населення України. Цей показник був нижчим ніж у Росії (15%) і, звичайно, не міг іти в жодне порівняння з показниками країн Західної Європи й США (в Англії, наприклад, у містах проживало 72% населення). Однак місто все більше набувало буржуазних рис. e:\підручник\електрический омнибус.jpg


Перший електричний трамвай

У 80-90-ті роки були побудовані електростанції в Харкові, Києві, Катеринославі й Одесі. У Києві в 1892 р. був пущений перший у Російській імперії електричний міський трамвай, а у Львові електричний трамвай почав працювати під час крайової виставки у 1894 р. Потім трамвайні лінії з’явилися в Катеринославі, Житомирі, Єлисаветграді, Севастополі, Одесі. Окрім трамваїв новими видами транспорту стають електричні омнібуси й велосипеди (1870-ті рр.) та автомобілі (1890-ті рр.)


Автомобілі ХІХ ст.

В окремих містах центральні вулиці почали освітлювати газовими, а згодом і електричними ліхтарями. Так, у Львові газові ліхтарі поставлено вперше у 1858 р., а електричне освітлення з’явилося наприкінці 80-х рр. На початку 80-х рр. з’являється телефонний зв’язок. Перші телефони було запроваджено в Одесі (1881 р.) та у Львові (1883 р.). Надалі телефонний зв’язок з’являється у Києві, Харкові, Маріуполі. e:\підручник\первый бензиновый автомобиль.jpg e:\підручник\легковые автомобили.jpg

За своїм національним складом українське місто в цей період на 2/3 було не українським; серед жителів переважали росіяни, австрійці, німці, поляки, євреї й представники інших національностей. Причому чим більшим було місто, тим менше в ньому жило українців. В Одесі в 1897 р. лише 5,6% жителів були українцями, а більше половини городян були євреями. У Києві в цей самий час українську мову вважали рідною тільки 22% жителів.

Таким чином, можна сказати, що українці традиційно тяжіли до заняття сільським господарством і не поспішали поривати міцні зв’язки із землею; навіть страждаючи від малоземелля і розорів, вони воліли емігрувати в пошуках землі в далекі краї, але не йти на найближчі шахти, заводи й фабрики з їх каторжними умовами праці.

book1


  1. Зміни у класовій структурі населення.

Через скасування кріпосного права і розвиток капіталізму в Україні почалися зміни в соціально-класовій структурі населення. Селянство – перестало бути однорідною масою, почалося його розшарування. 60% - бідняки, 25% - середняки, 15% - заможні (див. § 22). Частина селянства через безземелля переселилася на Північний Кавказ, Сибір, Далекий Схід.

Пролетаріат – його кількість різко зросла з 93,5 тис у 1859 р. до 1 млн. 480 тис. у 1897 р. за рахунок селян що розорилися та міської дрібної буржуазії. особливостями становища українського міського пролетаріату були тяжкі умови праці: робочий день тривав по 12-14 годин на добу, мізерна зарплата, відсутність техніки безпеки, відсутність медичного обслуговування й т.ін. Велика частка некваліфікованої праці, скрутні житлові умови, найвища в світі концентрація пролетаріату на великих підприємствах, швидкий великий ріст.

Дворянство – залишалося найбільш привілейованим станом поряд із духівництвом але почало занепадати, кількість дворян та їхня могутність поступово йшли на спад. Розорення в нових капіталістичних умовах, неможливість конкуренції з промисловими підприємствами і т.ін.


Інструменти робочих

Буржуазія – відбувалось як її збільшення так і капіталів. Склад цього класу постійно поповнювався за рахунок потомствених буржуа, колишніх селян що заснували мануфактури і з 1861 р. стали особисто вільними, дворян що обуржуазилися, заповзятих селян, купців, іноземців. Найбільш відомими представниками буржуазії в Україні були у харчовій промисловості - Терещенко, Харитоненки, Римаренко, Симиренко; у металургії – брати Рудченки, Голуб, Булацель, та ін.; власниками шахт та рудників були – Шевченко, Кривко, брати Іщенко, Ясюкевич та ін.. Але в основному велика частина буржуазії складалася з не українців.




Документи та матеріали.

Умови життя шахтарів Донбасу (60-70-ті рр. ХІХ ст.)

З початком розвитку кам’яновугільної справи на Півдні Росії там з’явився особливий клас людей, так званих «шахтарів», тобто тих, що працюють в шахтах. Місцеві селяни неохоче йшли працювати в шахти. Контингент робітників на шахтах складався майже виключно з безпаспортних бродяг, більшість яких становили селяни середніх губерній: Смоленської, Тульської, Орловської, Курської, Рязанської.

На більшості рудників роботи провадились через підрядчиків, які користувались беззахисним становищем безпаспортних і жорстоко експлуатували їх, обраховували, примушували брати у них з крамниць різний товар, необхідний робітникові, здираючи подвійну, а іноді і потрійну ціну…

Приміщення, в яких жили тоді шахтарі, були дуже жахливими… Землянки були викопаними в землі ямами, вкритими земляним двосхилим дахом, що спирався одним краєм на землю, а другим на стінку, складену з каміння…; не тільки підлоги в цих землянках не було, але навіть не було дерев’яних нар, а просто вздовж стінок земля залишалась трохи вище, ніж на середині, де утворився таким чином прохід, сторони якого були закріплені горбилями, щоб не обвалювалась земля від виступу, що заміняв нари. Опалювались землянки чавунними грубками, які були одночасно і вогнищем для приготування їжі, проте і цих огидних приміщень, незважаючи на те, що вони коштували гріш, не вистачало, і часто на одних і тих же місцях вночі спала денна зміна робітників, а вдень – нічна…


Завдання:

  1. Прочитайте документ.

  2. Охарактеризуйте соціальне та економічне становище шахтарів використовуючи цитати з документу.

  3. Мешканці яких територій Російської імперії ставали шахтарями? Виходячи з відповіді вкажіть, люди яких національностей складали більшість робітничого класу у промислових районах?


  • Працюємо з історичним документом

    Як працювати з документом

    Походження тексту:

    • Хто написав цей текст?

    • Коли він був написаний?

    • До якого виду джерел відноситься?

    • Це повний текст чи фрагмент?

    Зміст тексту:

    • Яким є зміст тексту?

    • Які факти описуються?

    • Як автор пояснює причини, викладає хід і визначає значення історичних подій?

    Достовірність інформації тексту:

    • Чи був присутній автор під час події, яку описує, чи взяв інформацію з первинних джерел?

    • Коли написано документ: відразу чи багато пізніше самої події?

    Упередженість у тексті:

    • Якими є позиції автора? До чого він закликає і що засуджує? Чиї інтереси він виражає?

    • Чи є автор представником певної точки зору чи він пропонує свій погляд на події?

    • Як автор ставиться до описуваних подій та їхніх учасників? Чи є в автора особливі симпатії, переваги?

    • Кому співчуває автор? Як він ставиться до описуваних подій? Чи можна вважати документ достовірним і неупередженим?





  1. Українські підприємці.book1

Процес розвитку капіталістичних відносин своїм наслідком мав соціальні зміни, однією з них стала поява українських підприємців, частина яких взагалі була вихідцями з колишніх кріпаків. Найвпливовішими підприємцями були: в харчовій промисловостіТерещенки, Харитоненки, Римаренки, Симиренки, Войтенки, Бобринські, Потоцькі, Браницькі, Яхненки, Гальперіни; у вугільнійбрати Рудченки, Іщенки, Голуб, Булацель, Шевченко, Панченко; гірничозаводській – Ясюкевич, Алчевський; у сільськогосподарському машинобудуванні - Погуляйченко.

Серед цукровиробників однією з найбільш відомих була родина Терещенків. Заснував фірму Артем Терещенко, купець із Глухова. Перший завод було збудовано після Кримської війни в селищі Хутір Михайлівський. Після скасування кріпосного права Терещенко придбав до 140 тис. десятин землі і став найбільшим виробником цукру в Україні. Цар визнав його гідним дворянського звання. Справу продовжили його сини Микола, Федір і Семен. Микола Терещенко був не тільки бізнесменом, а й меценатом: на його кошти поповнювалися музеї в Києві та Глухові. Дочка Миколи – Варвара заснувала Музей західноєвропейського мистецтва в Києві, разом із батьком і чоловіком пожертвувала 5 мільйонів карбованців на будівництво шкіл, лікарень, музеїв, притулків, храмів. На заводах компанії було створено зразкові умови для роботи і побуту працівників, їх обслуговували лікарні та їдальні. Діти робітників могли навчатися в школах.

Ще одним відомим родом українських промисловців була родина Симеренків (див. § 8 віконце допитливих). Нащадки Федора Симиренка продовжили справу батька. Платон Федорович був одним із керівників батьківської фірми, запроваджував на заводах фірми найновіші європейські технології переробки цукру. Сади Платона у Млієві, в яких він розводив нові і вдосконалював існуючі сорти фруктових дерев, стали експериментальною базою для наукової діяльності його сина Лева Симиренка і онука Володимира – визначних українських помологів і селекціонерів. Саме Лев Платонович створив найбільшу в Європі колекцію плодових, ягідних і декоративних рослин. Вивів широко відомий сорт яблуні «Ранет Симиренко». Брат Платона Василь був відомим промисловцем, конструктором і технологом у галузі цукроварства та відомим меценатом. Весь свій маєток у 10 млн. крб.. заповів на розвиток української справи під опіку Товариства допомоги українській літературі, мистецтву, науці, яке заснував особисто.

Родина Яхненків – українських промисловців-цукрозаводчиків походила з заможних селян-кріпаків. У 20-30-х рр.. ХІХ ст.. три брати Яхненки Терентій, Кіндрат і Степан займалися торгівлею борошном, збіжжям, шкірами, орендували млини в Умані та Смілі. Разом із Федором Симиренком (був одружений на сестрі Яхненків Анастасії) заснували фірму «Брати Яхненки і Симиренко». Під час голоду 1830 року протягом тривалого часу годували кілька тисяч бідних селян. З 40-х рр. почали торгувати цукром, заснували перший паровий пісково-рафінадний завод. Згодом фірма поширила свою діяльність на машинобудівні заводи, спричинилася до зростання пароплавства на Дніпрі.

Діяльність таких родин стала прикладом цивілізованого підприємництва і відповідальності перед суспільством.

e:\підручник\khanenko_varvara.jpge:\підручник\ф,терещенко.jpge:\підручник\николай артемьевич терещенко.jpg



Варвара Миколаївна Терещенко (Ханенко)


Федір Артем’євич Терещенко


Микола Артем’євич Терещенко




e:\підручник\богдан ханенко.jpge:\підручник\л.симеренко.jpge:\підручник\іван харитоненко.jpg



Іван Харитоненко


Богдан Ханенко




Лев Платонович Симиренко



1   2   3   4   5   6   7

Падобныя:

Тема наддніпрянська укр аїна напередодні реформи 1861 року iconЧастина перша. Громадянське суспільство І політична система України напередодні виборів 1998 року
Колодій А. Ф., Черниш Н. Й. Громадянське суспільство І політична система України напередодні виборів 1998 року7— у книзі: Вибори–98:...

Тема наддніпрянська укр аїна напередодні реформи 1861 року iconПорівняльний аналіз відміни кріпацтва 19 лютого 1861 року в Росії та відміни рабства 19 червня 1862 року в США
С. Красне знам’я Снігурівського району Миколаївської області, Краснознам’янської зош І-ІІІ ступенів

Тема наддніпрянська укр аїна напередодні реформи 1861 року iconКнига в Україні 1861-1917 : Матер до репертуару укр книги. Вип. 12, Ч. 1
Вісник №1/2 : Серія: Історія І філософія науки І техніки Вип. 17 / Дніпропетровський національний університет імені О. Гончара; Відп...

Тема наддніпрянська укр аїна напередодні реформи 1861 року iconПерспективи політичної реформи в україні у контексті президентських виборів 2010 року
Володимир Мельник, доктор філософських наук, професор, декан філософського факультету Львівського національного університету імені...

Тема наддніпрянська укр аїна напередодні реформи 1861 року iconНапередодні Нового року вирішила написати вам листа
Ні Про себе І про судові процеси я не буду, не хвилюйтеся. Я чула, як ви на своїй прес-конференції клялися, що ви тут ні при чому....

Тема наддніпрянська укр аїна напередодні реформи 1861 року iconТрансформаційних інновацій: виклики, реформи, досягнення матеріали міжнародної наукової конференції 10-12 травня 2007 року Частина ІІ суми 2007
Н. Н. Чайченко, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри методики початкової та природно-математичної освіти соіппо

Тема наддніпрянська укр аїна напередодні реформи 1861 року iconАвторефератів -100 назв
Українсько-македонський науковий збірник. – Вип. – К. Нан укр. Нац б-ка Укр. ім. В.І. Вернадського, 2008. – 306 с

Тема наддніпрянська укр аїна напередодні реформи 1861 року iconVarnak ueuo com
Хмельниччина в історіографії. Польська Річ Посполита напередодні повстання Хмельницького. Причини повстання. Особа Богдана Хмельницького....

Тема наддніпрянська укр аїна напередодні реформи 1861 року iconСумський державний університет Бібліотека. Інформаційно-бібліографічний відділ
Українсько-македонський науковий збірник. – Вип. – К.: Нан укр. Нац б-ка Укр. ім. В.І. Вернадського, 2009. – 444 с

Тема наддніпрянська укр аїна напередодні реформи 1861 року iconТема. Життя І діяльність В’ячеслава Казимировича Липинського
Забаревський М. (Дорошенко Д.). В’ячеслав Липинський І його думки про укр націю І державу. — Відень, 1925 (Аусбург, 1946)

Размесціце кнопку на сваім сайце:
be.convdocs.org


База данных защищена авторским правом ©be.convdocs.org 2012
звярнуцца да адміністрацыі
be.convdocs.org
Галоўная старонка