Тема наддніпрянська укр аїна напередодні реформи 1861 року




НазваТема наддніпрянська укр аїна напередодні реформи 1861 року
старонка4/7
Дата канвертавання16.11.2012
Памер0.99 Mb.
ТыпДокументы
1   2   3   4   5   6   7
Тема 4. Реформи адміністративно-політичного управління

60-70-х рр. ХІХ ст. у Наддніпрянщині.

book1


1. Реформа місцевого самоврядування.

Логічним продовженням реформи 1861 р. були перетворення адміністративно-політичного управління, які мали на меті пристосувати країну до нових умов соціально-економічного розвитку після скасування кріпацтва. Для цього царизмом з 1864-1874 рр. було проведено ряд реформ.

Реформа місцевого самоврядування проводилася в два етапи: 1864 р. – земська реформа, 1870 р. – реформа міського самоуправління.

З 1864 р. у всіх українських губерніях, окрім Правобережжя (де уряд не бажав посилення впливу польського дворянства), запроваджувалося земське самоуправління. У виборах до земств брало участь усе населення, що мало земельну власність, але при цьому виборці поділялися на три категорії: дворян, міщан і селян. Перевага надавалась поміщикам. Члени земств обирались на три роки.


Земські збори

Земства були позбавлені політичних прав і займалися виключно місцевими і соціальними питаннями: опікувалися і утримували школи, лікарні, пошти, ветеринарні служби і т.ін. Їхня компетенція і дієвість істотно обмежувалась урядовим рішенням 1867 р., яким заборонялося збирати податки з промислових підприємців, що позбавляло земства фінансових важелів. Тому, для виконання своїх постанов щодо збору податків, будівництва шкіл, лікарень і т.д., вони зверталися до вищих державних установ.

Земства вирішували багато господарських проблем, займалися благодійницькою діяльністю, відіграли велику роль у статистичному вивченні господарства Росії і України та їх територій. Земства щорічно випускали збірники про наявність на своїх територіях кількості селян, городян, дітей, лісових угідь тощо. В деяких земствах, особливо на Полтавщині, були відсутні українофільські настрої. Серед земських діячів зросла плеяда діячів українського національного руху (О.Русов, В.Тарнавський та ін.)

1870 р. царський уряд провів реформу місцевого самоврядування. У містах створювалися міські думи, члени яких обиралися всіма платниками податків міста за безстановим принципом. Міські думи та їхні виконавчі органиміські управизаймалися питаннями благоустрою, торгівлі, промисловості, охорони здоров’я тощо.

book1




2. Судова реформа.

Судова реформа 1864 р. була викликана невідповідністю старого законодавства новим умовам, наприклад, за старим законодавством селянин не міг виступати в суді від свого імені, а за «Маніфестом 1861 року» селянин став особисто вільним.


Засідання суду

За цією реформою, замість станового, суду окремого для селян і дворян, запроваджувався єдиний для всіх безстановий суд, що складався з коронного суду у кримінальних справах і мирового суду у цивільних і дрібних кримінальних справах. Була введена незалежність суду від адміністративних органів, губернаторів, міністерств тощо. Рішення суду вважалося остаточним і могло бути оскаржене лише вищою судовою інстанцією тільки в разі порушення порядку судочинства. Судові засідання стали більш демократичними, на зміну закритому слуховому засіданню прийшло відкрите – публічне. Запроваджувався суд присяжних, змагальність сторін – прокурор – адвокат.

Ця реформа найбільш послідовна з реформ проведених російським урядом у 60-70-х рр. ХІХ ст., яка в тім зберегла немало станово-феодальних пережитків: залишився окремий суд для духівництва – консисторія та для військовослужбовців – трибунал, а також особливий верховний суд для вищих сановників. З 1866 р. судові чиновники ставилися в залежність від губернатора і підпорядковувались його вимогам. З 19 травня 1871 р. політичні справи замість суду стала розглядати жандармерія.

book1


3. Військова реформа 1864 р.

Проведення цієї реформи було викликано необхідністю реорганізації армії після поразки Росії в Кримській війні. Військові реформи 60-70-х рр.. проводилися під керівництвом військового міністра Д.Мілютіна. За цією реформою для солдатів замість рекрутських наборів запроваджена загальна військова повинність.

Скорочувався термін служби з 20 років до 6 років у сухопутних військах і 7 років у військово-морському флоті. Були заборонені тілесні покарання. Для осіб, що одержали середню й вищу освіту, термін служби скорочувався до 6 місяців. Існували значну пільги за родинним станом, не призивалися єдині сини та єдині годувальники родини. За пільгами звільнялося понад 50% призовників (духівництво, інородці та ін.). Звільнені від заклику зараховувалися в ополчення, що призивалося лише під час війни. Козаки відбували військову службу на особливих умовах.


Юнкерське училище в Одесі

Для офіцерів проведена реформа військово-навчальних закладів, за якою засновувались військові гімназії та військові училища,для осіб, що не мали середньої освіти - юнкерські училища, збільшувалась кількість місць у військових академіях Артилерійській та Інженерній, а також академії Генерального штабу (Миколаївська академія).

У 1868 р. реорганізовано Військове відомство у Військове міністерство, якому стали підпорядковуватись всі галузі військового управління. Для швидкого розгортання військ під час війни створено 15 військових округів. Три з них – Київський, Херсонський і Одеський – були розташовані на території України. Відбувалось переозброєння і переобмундирування армії.

У результаті цієї реформи посилилась мобільність та боєздатність російської армії.

book1


4. Реформа народної освіти (1864).

Необхідність реформи була викликана збільшенням попиту на фахівців у зв’язку з початком капіталістичного розвитку, потреба у механіках, інженерах, вчителях, лікарях та ін. За цією реформою почалося бурхливе створення початкових та середніх шкіл, училищ, гімназій. У 1856 р. учбових закладів по всій Російській імперії налічувалося 8 тис., а вже у 1896 р. – 78,7 тис.

За «Положенням про початкові народні училища» запроваджувалась єдина система початкової освіти. Початкові школи контролювали губернські шкільні ради, до них входили царські чиновники, представники земства, духовенство. Запроваджується принцип рівності всіх станів і національностей. Було дозволено відкривати приватні школи.

Навчання поділялося на класичне – гімназії, що готували до університетів, та реальне – училища, що готували до вищих технічних закладів, плата за навчання в них була дуже високою. Можливість получити освіту отримали й жінки. Але це право було обмежено тільки навчанням у гімназіях. Отримання жінками вищої освіти не передбачалося.

Надана автономія університетам, які одержали право самостійно вирішувати всі свої наукові, навчальні, адміністративні, фінансові та ін. питання. На ряду з цим зберігалася заборона на використання у навчанні української мови.


book1


5. Фінансова реформа (1860-1864 рр.)

Фінансова реформа була викликана необхідністю впорядкування фінансів після Кримської війни, а також пошуку коштів для проведення селянської реформи та переведення країни на шлях капіталістичного розвитку.

За цією реформою засновувався Державний банк (1860), що сконцентрував у собі всі фінанси держави. Скасовані системи відкупів територій і непрямі податки з сіль, вино, тютюн тощо, які стали збирати замість приватних осіб державні акцизні установи. З 1862 р. почали публікувати в пресі про всі доходи і виплати держави.

Ця реформа впорядкувала фінанси держави, але в цілому залишилась половинчастою, бо основний тягар податків, як і раніше, несло на собі селянство, тоді як, дворянство було звільнене від податків, хоча з’їдало величезну частину державної скарбниці – 50% коштів держави витрачалося на утримання армії та державного апарату.


book1


6. Реформа цензури (1865 р.)

Цензурна реформа 1865 р. мала реакційний характер. Уряд боявся проникнення в країну революційних ідей і обмежував свободу слова. Цензурні установи передавалися з управи міністерства освіти до управи міністерства внутрішніх справ. Були створені спеціальні органи – Головне управління друку та центральний комітет іноземної цензури. Усі твори піддавалися суворому контролю. Періодичні видання, що порушували вимоги цензорів, могли закрити.


Висновки.dramamsk

Серйозні зміни в економічному житті поставили на порядок денний проблему реформування адміністративного управління. У 1864 р. були створені виборні органи влади у масштабах губерній та повітів — земські установи. Вони займалися питаннями господарського та культурного характеру, в тому числі будівництва шляхів місцевого значення, охорони здоров'я, освіти тощо. Земства були не тільки виборними, а й загальностановими: до їхнього складу входили представники дворянства, буржуазії та селянства.

Значна увага була також приділена реформуванню судової системи (1864 р.). Проголошувалася незалежність суду від адміністрації: суддів призначав уряд, і зняти їх з посади міг тільки суд. Запроваджувався загальностановий суд, тобто єдиний для всього населення. На судові засідання допускалися представники преси й публіка. Утверджувалася змагальна система: обвинувачення підтримував прокурор, захист — адвокат (присяжний повірений). Встановлено кілька судових інстанцій: мировий суд, окружний суд, судова палата. Для розгляду особливо важливих справ створено Верховний кримінальний суд.

Чималі зміни відбулися у сфері освіти. Освіта, в тому числі університетська, ставала доступнішою. Університети набули більшої автономії. Помітна увага приділялася поширенню знань серед населення, виданню підручників, народних книжок, організації шкіл. Для дорослих відкрилися освітні курси по неділях, через що такі школи й називалися недільними.

Важливе значення мала реформа 1864 р., за якою запроваджувалася загальна військова повинність починаючи з 21-річного віку. Для осіб з освітою встановлювалися менші строки служби.

У 1862 р. було реформовано фінансову систему. Управління грошовим господарством стало централізованим, зросла роль міністерства фінансів.

Значення реформ адміністративно-політичного управління 60— 70-х років XIX ст. полягає в тому, що, незважаючи на свою обмеженість та непослідовність, вони прискорили перебудову життя Російської імперії на нових капіталістичних засадах. Внаслідок цих реформ суттєві зміни відбувалися і в економічному, політичному та культурному розвиткові України.





Документи та матеріали.

Судовий устав від 20 листопада 1864 р.

1. Влада судова належить: мировим суддям, з’їздам мирових суддів, окружним судам, судовим палатам та урядовому сенату у якості касаційного суду. …

7. Для визначення в кримінальних справах вини або невинуватості підсудних до складу судових місць … додаються присяжні засідателі. …

19. Мировими суддями можуть бути вибрані ті з місцевих мешканців, які: по-перше, мають не менше 25 років; по-друге, отримали освіту у вищих або середніх учбових закладах або витримали відповідне випробування, або ж прослужили не менше трьох років у таких посадах, де могли придбати практичні знання в судових справах, і, по-третє, якщо вони самі, чи їх батьки, або дружини володіють, хоча б в різних місцях, або землею, або іншим нерухомим майном, ціною не нижче п’ятнадцяти тисяч рублів, та в столичних містах – нерухомою власністю – не менше шести тисяч, в усіх інших містах – не менше трьох тисяч рублів. …

24. Вибори мирового судді відбуваються на повітових земських зборах. …

81. Присяжні засідателі обираються з місцевих обивателів всіх станів: по-перше, перебуваючи в російському підданстві; по-друге, маючи не менше 25 років та не більше 70 років від народження і, по-третє, мешкаючи не менше двох років в тому повіті, де відбувається обрання в присяжні засідателі. …

85. До списків присяжних засідателів не можуть вноситися:

1) священики та монахи;

2) всі військові чини, які знаходяться в діючій армії, а також ті з цивільних чиновників, що знаходяться при військах або служать по військово-судовій справі у воєнному та морському відомствах.

3) вчителі народних шкіл.

86. До списків присяжних засідателів не можуть бути внесені всі ті, хто знаходиться на службі у приватних осіб.


Завдання:

1) Прочитайте документ.

2) До якого виду джерел він відноситься?

3) Які вікові, майнові та станові цензи для мирових суддів та присяжних засідателів встановлює устав?

4) В чому ви вбачаєте не справедливість або справедливість таких обмежень?

hh00625_


Питання для самоконтролю

1) Коли була проведена земська реформа?

1861, 1862, 1864, 1865, 1866 р.

2) В чому полягає суть земської реформи?



Діяльність земств
3) Заповніть схему

Організація медичної допомоги


4) Коли була здійснена судова реформа?

1861, 1864, 1866, 1870 р.

5) Охарактеризуйте судову реформу.

6) Коли відбулася реформа в галузі освіти?

1864, 1861, 1871, 1874 р.

7) Хто входив до губернських шкільних рад?

1. _____________ ? 2. ______________ ? 3. _____________ ?

8) Які права мали випускники класичних гімназій?

9) Коли була здійснена реформа в галузі цензури?

1861, 1864, 1865, 1871, 1875 р.

10) Вкажіть рік проведення міської реформи

1861, 1864, 1865, 1870, 1871 р.

11) Назвіть виконавчий орган думи.

12) Вкажіть рік запровадження загальної військової повинності.

1861, 1864, 1865, 1870, 1875, 1883 р.

13) Закінчить речення: «Фінансова реформа була викликана необхідністю … ».

14) Розкрийте значення реформ 60-70-х рр. ХІХ ст.

ph02736g


Словник термінів.

Земства – виборні (для всіх станів) органи влади місцевого самоврядування, які мали право вирішувати господарські, культурні питання даної губернії або повіту.

Українофіли – люди, що обстоюють національні права українців, українську мову і культуру.


an00790_


Віконце допитливих.

Діяльність земств.

В губернських управах, у підпорядкованих їм школах, лікарнях, сільськогосподарських станціях, статистичних бюро, бібліотеках працювали сотні національно свідомих українців – вчителів, лікарів, ветеринарів, агрономів, статистиків, як через свою «політичну неблагонадійність» не могли влаштуватися на роботу в державні установи. Активними земцями були видатні діячі українського національного руху Іван Лучицький, Петро та Дмитро Дорошенко, Ілля Шраг, Василь Тарновський, Олександр Русов, Борис Грінченко, Володимир Самойленко, Михайло Коцюбинський та інші.

На кінець ХІХ ст. земства підпорядкували собі майже все економічне та культурне життя в повітах українських губерній Лівобережжя та Півдня України.

Населення цих губерній отримувало безкоштовну медичну допомогу, незалежно від того, чи заплатив господар земські податки. Навчання сільського населення царське міністерство просвіти повністю поклало на земства. Земства популяризували нові сільськогосподарські культури, давали на прокат нові машини та знаряддя праці, допомагали розводити племінних тварин, продавати продукцію землеробів, крім того, сприяли розвитку кустарних промислів, займалися меліорацією, лісництвом, ремонтом доріг та т.ін.

Земства відіграли значну позитивну роль в покращені благоустрою, рівню освіти, національної свідомості населення.


1   2   3   4   5   6   7

Падобныя:

Тема наддніпрянська укр аїна напередодні реформи 1861 року iconЧастина перша. Громадянське суспільство І політична система України напередодні виборів 1998 року
Колодій А. Ф., Черниш Н. Й. Громадянське суспільство І політична система України напередодні виборів 1998 року7— у книзі: Вибори–98:...

Тема наддніпрянська укр аїна напередодні реформи 1861 року iconПорівняльний аналіз відміни кріпацтва 19 лютого 1861 року в Росії та відміни рабства 19 червня 1862 року в США
С. Красне знам’я Снігурівського району Миколаївської області, Краснознам’янської зош І-ІІІ ступенів

Тема наддніпрянська укр аїна напередодні реформи 1861 року iconКнига в Україні 1861-1917 : Матер до репертуару укр книги. Вип. 12, Ч. 1
Вісник №1/2 : Серія: Історія І філософія науки І техніки Вип. 17 / Дніпропетровський національний університет імені О. Гончара; Відп...

Тема наддніпрянська укр аїна напередодні реформи 1861 року iconПерспективи політичної реформи в україні у контексті президентських виборів 2010 року
Володимир Мельник, доктор філософських наук, професор, декан філософського факультету Львівського національного університету імені...

Тема наддніпрянська укр аїна напередодні реформи 1861 року iconНапередодні Нового року вирішила написати вам листа
Ні Про себе І про судові процеси я не буду, не хвилюйтеся. Я чула, як ви на своїй прес-конференції клялися, що ви тут ні при чому....

Тема наддніпрянська укр аїна напередодні реформи 1861 року iconТрансформаційних інновацій: виклики, реформи, досягнення матеріали міжнародної наукової конференції 10-12 травня 2007 року Частина ІІ суми 2007
Н. Н. Чайченко, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри методики початкової та природно-математичної освіти соіппо

Тема наддніпрянська укр аїна напередодні реформи 1861 року iconАвторефератів -100 назв
Українсько-македонський науковий збірник. – Вип. – К. Нан укр. Нац б-ка Укр. ім. В.І. Вернадського, 2008. – 306 с

Тема наддніпрянська укр аїна напередодні реформи 1861 року iconVarnak ueuo com
Хмельниччина в історіографії. Польська Річ Посполита напередодні повстання Хмельницького. Причини повстання. Особа Богдана Хмельницького....

Тема наддніпрянська укр аїна напередодні реформи 1861 року iconСумський державний університет Бібліотека. Інформаційно-бібліографічний відділ
Українсько-македонський науковий збірник. – Вип. – К.: Нан укр. Нац б-ка Укр. ім. В.І. Вернадського, 2009. – 444 с

Тема наддніпрянська укр аїна напередодні реформи 1861 року iconТема. Життя І діяльність В’ячеслава Казимировича Липинського
Забаревський М. (Дорошенко Д.). В’ячеслав Липинський І його думки про укр націю І державу. — Відень, 1925 (Аусбург, 1946)

Размесціце кнопку на сваім сайце:
be.convdocs.org


База данных защищена авторским правом ©be.convdocs.org 2012
звярнуцца да адміністрацыі
be.convdocs.org
Галоўная старонка