Тема наддніпрянська укр аїна напередодні реформи 1861 року




НазваТема наддніпрянська укр аїна напередодні реформи 1861 року
старонка2/7
Дата канвертавання16.11.2012
Памер0.99 Mb.
ТыпДокументы
1   2   3   4   5   6   7
Тема 2. Селянська реформа 1861 р. в Наддніпрянській Україні.



  1. Даємо аналіз політичних подій та явищ пов’язаних з

    проведенням селянської реформи 1861 року

    1. Які події спричинили виникнення політичної події або явища?

    2. Хто зацікавлений у цій політичній події або явищі? Кому це вигідно?

    3. Якої мети намагалися досягти учасники?

    4. Які засоби використовувалися для досягнення поставленої мети? Яким був результат цієї події (явища)? Якою мірою результат відповідає меті, що ставили перед собою учасники?

    5. Позитивні і негативні наслідки.

    6. Якою мірою ця подія сприятиме розвитку свободи і демократії?

    7. Як можна оцінити в цілому цю політичну подію або явище?

    8. Які історичні уроки можна отримати на підставі аналізу цієї події (явища)?




1. Причини скасування кріпацтва.book1

Криза феодально-кріпосницького ладу у 1859-1861 рр. досягла свого апогею, що виявилося у величезному відставанні Росії від країн Западу, у принизливій поразці в Кримській війні, у селянських повстаннях. Бажання скасувати кріпацтво було у:

  • селянства;

  • буржуазії, що зароджувалася, якій був необхідний вільний ринок робочої сили;

  • ліберальної та революційно-демократичної інтелігенції, яка бачила безперспективність кріпосництва, та його аморальність;

  • частини дворянства, що мріяло перевести своє господарство на буржуазну колію.

Ще однією причиною, була необхідність зміцнення країни після її поразки в Кримській війні, і, що неможливо було зробити без капіталістичного перетворення країни.

Кріпосне право в багатьох країнах світу було вже ліквідовано,через що, Росія виглядала в її очах відсталою та патріархальною.

Таким чином, у 1859-1861рр. в Російській імперії складається революційна ситуація, в країні розгортається рух за ліквідацію кріпосного права. Прохання царю, про скасування кріпацтва подали дворяни Валуєв, Хрущов, брати Мілютіни та інші. У губерніях були створені комітети, що розглядали проекти реформи.

book1


2. Суть селянської реформи.

19 лютого 1861 р. цар Олександр ІІ видав «Маніфест про скасування кріпосного права» та «Загальне положення про селян, звільнених від кріпосної залежності». За цими документами селяни ставали особисто вільними, але за поміщиками залишалося право власності на землю.

Селяни отримали:

І. Особисту свободу:

  • Поміщик не мав права купувати, продавати, дарувати селян;


Сторінка "Маніфесту про скасування кріпосного

права"
Селяни могли брати шлюб без дозволу поміщика, поступати на службу або вступати до навчальних закладів, переходити до інших верств населення (міщан, купців і т.ін.)


ІІ. Економічні права:

  • Отримали право укладати договори й торгові угоди, вільно займатися промислами чи торгівлею, продавати рухоме та нерухоме майно, вільно ним розпоряджатися та одержувати його у спадщину за законом.

ІІІ. Право власності на землю.


Титульна сторінка "положення про селян" 1861 р.
Поміщики залишилися власниками більшості земель у державі. В особисте користування селянин одержав тільки землі на яких знаходилася його садиба з господарськими будівлями, а польовий наділ він зобов’язаний був викупити у поміщика. Протягом 20 років селянин вважався тимчасовозобов’язаним і мусив залишатися у поміщика, а за користування землею відпрацьовувати панщину або платити оброк як і раніше.

  • Зберігалася громада, як засіб суворого виконання селянами повинностей перед поміщиком, бо з поміщиком розраховувався не кожен селянин окремо, а вся громада в цілому.

  • Для розв’язання спорів був створений інститут мирових посередників, які призначалися виключно з дворян і тому не могли бути безсторонніми примирителями спорів селян і поміщиків.



book1


3. Реформа щодо поміщицьких селян.

При втіленні реформи у життя різко посилилися риси буржуазної по суті реформи 1861 р. тому, що:

1) Поміщик давав селянину так мало землі, щоб економічно змусити його звернутися по допомогу і потрапити в нову економічну залежність від нього.

2) Мала місце система відрізків, коли для кожного регіону встановлювалась «вища» і «нижча» норма наділу: в чорноземних районах селяни отримували 3-5 десятин землі на душу; в нечорноземних районах – 4-7 десятин.

Якщо в селянина до 1861 р. було менше «нижчої» норми наділу – поміщик повинен був за законом дорізати йому землю (на практиці подібного майже не було), а якщо більше «вищої» норми наділу, надлишок названий відрізком – поміщиком відрізався.

Як наслідок, до 1861 р. середній селянський наділ дорівнював 4,4 десятини на ревізьку душу, після реформи – 3,4 десятин.


Карикатура на селянську реформу "перехід від кріпосної залежності у тимчасовозобов’язану".
3) Фактично відбувався обман селянина під час викупу ним землі – викупні платежі, бо селянин під час викупу землі одразу платив поміщику лише 20% суми, решту – 80% поміщику виплачувала держава, а селянин зобов’язаний був повернути гроші за ці 80% державі протягом 49 років, плюс, іще 6% додаткового боргу щорічно. У підсумку, селяни виплатили за землю суму в три рази більшу ніж вона коштувала. Планувалося у п’ять разів, лише революція 1905-1907 рр. змусила царизм частково скасувати виплатні платежі. Таким чином, селяни заплатили не тільки за землю, а ще й за своє звільнення. c:\documents and settings\admin\мои документы\підручник\манифест об освобождении крестьян.bmp

Отже, більшість селян отримали менші наділи, ніж мали до реформи через великі відрізки. У результаті, значно зросла кількість малоземельних селян, які мали до 3 десятин землі. На Лівобережній Україні таких селян стало 43%, на Півдні – 26%

book1


4. Реформа щодо державних та безземельних селян.


Селянам зачитують Маніфест про звільнення
Державні селяни зберегли всі землі, що знаходились в них до 1861 р. Розмір викупу перевищував в них не в п’ять разів, а лише на 45%. До 1886 р. вони викупили свої наділи. Пільги державним селянам пояснюються тим, що держава була зацікавлена в якнайшвидшому переведенню країни на економічні рейки і тим, що на державних землях не було поміщиків, які не бажали віддавати свою землю селянам.

Безземельні селяниколишні двірські, селяни дрібнопомісних поміщиків, повинні були два роки відробити на поміщикатимчасовозобов’язані, після чого одержували волю без землі поповнюючи ряди промислових та сільськогосподарських працівників.


book1


5. Наслідки аграрної реформи.



Позитивні наслідки

Негативні наслідки

  • Відбулись корінні зміни у розподілі земельної власності;

  • Дала потужний імпульс розвитку ринкових відносин;

  • Поліпшився стан господарства (посилився процес товаризації поміщицьких та заможних селянських господарств);

  • Підвищилась врожайність сільськогосподарських культур(запровадження машин у землеробстві, використання вільнонайманої праці, поліпшення структури посівів);

  • Більш чіткою стала спеціалізація окремих районів України, що працювали на ринок;

  • Застосовуються декілька методів використання землі:

а) оренда,

б) ведення власного господарства

  • Залишилися пережитки феодальної системи господарювання:

  • Поміщицьке землеволодіння;

  • Безземелля селян;

  • Викупні платежі.

  • Вільні селяни не були рівні з іншими членами суспільства (селяни отримували паспорт лише на один рік, виконували рекрутську повинність, залишалися в залежності поміщика доти, доки не викуплять у власність землю, зберігалися тілесні покарання різками);

  • Реформа здійснювалася за рахунок селян;

  • Поміщикам вдалося залишити у своїй власності найбільш родючі землі.


dramamsk


Висновки.

19 лютого 1861 р. маніфестом Олександра II було проголошено скасування кріпосного права. Цю важливу політичну і соціально-економічну реформу готувала урядова комісія, до складу якої входили дворяни, зокрема представники України.

Згідно з реформою ліквідувалася особиста залежність селян від поміщиків. Селяни дістали право укладати торговельні угоди, вільно займатися промислом чи торгівлею, переходити в інші верстви суспільства (міщани, купці), вступати на службу, до навчальних закладів, мати власне рухоме й нерухоме майно, вільно ним розпоряджатися та успадковувати за законом. Отримали вони й громадянські права.

Але шлях від проголошення прав і свобод до їх реалізації був далеко не простим. За отримані земельні наділи, що, як правило, були меншими, ніж попередні (крім Правобережної України), і найгіршими, селяни повинні були заплатити поміщикам викуп. Через відсутність належної суми грошей вони мусили брати їх у борг у держави, а потім сплачувати з відсотками одержану позику протягом 49 років.

Отож селянин потрапляв у залежність і від поміщика, і від держави. Разом із тим викупні операції давали поміщикам великі капітали, які вони тепер могли використати для переведення своїх господарств на ринкові, капіталістичні рейки. Суттєво змінювалася система взаємовідносин між поміщиком і селянином: поміщик позбавлявся права встановлювати додаткові повинності, тепер він мав справу не з окремим селянином, а з усім «миром», тобто з селом. Запроваджувалася загальноросійська система селянського управління: сільські громади, об'єднані у волості, та кругова порука за сплату податків.

Незважаючи на обмеженість і половинчастість реформи, її проведення поліпшило життя селянства і сприяло економічному і соціально-політичному розвитку України.


hh00625_


Питання для самоконтролю

1) Які були видані законодавчі акти, що відміняли кріпосне право в Російській імперії?

2) Які були головні причини проведення реформи?

3) Яка була специфіка проведення аграрної реформи?

4) Заповніть схему



Економічні права селян за реформою



5) Скільки землі отримували селяни за реформою:

а) в чорноземних районах - ?

б) в нечорноземних районах - ?

6) Попрацюйте з картою.

Карта № 13


а) Кількість яких селян становила більшість станом на 1861 р.?

б) Які розміри селянських наділів були встановлені за реформою 1861 р.?

в) У яких губерніях селянські наділи збільшили, а у яких зменшились у наслідок реформи 1861 р.?





Документи та матеріали.

Розорення селян Київщини внаслідок реформи 1861 р.

Мировий посередник 4-ї дільниці Овручського п. корнет Чагин доповів, що земля, яка належала поміщикам, а тепер перейшла на викуп в руки селян-власників, була оцінена колишніми мировими посередниками (що були призначені із поміщиків) цілком несправедливо, а саме: земля за якістю 9-ї місцевості продавалася тут завжди від 5 до 9 крб. сріблом десятина, між тим така ж сама земля з переходом до селян оцінена значно дорожче, так що викупна сума, яка належить поміщикам, сягає 1 крб. 35 коп. в рік за десятину, що протягом 49 років викупної плати становитиме 66 крб. 15 коп. Але оскільки від такої землі не можна чекати відповідного тому прибутку, то і праця селян-землеробів залишиться не винагородженою, тому що вони в повітах Овручському і Радомишльському переважно забезпечені землею піщаною. Через це тягар внесків грошей уже помітний в Радомишльському п., де роти Бессарабського піхотного полку перебувають в різних селах з екзекуційною метою для стягнення з селян викупних грошей.


Завдання:

1) Прочитайте документ.

2) Як, на вашу думку, ставиться автор документу до розподілу землі та викупним операціям? (Доведіть цитатами з тексту документа).

3) До яких наслідків, призводив такий стан речей?

4) Як ви вважаєте, якої реакції можна було очікувати від селян?


ph02736g


Словник термінів.

Десятина – міра площі землі, 1 десятина = 1,09 га.

Душа – подушний податок – основний прямий податок, який сплачували чоловіки податних станів.

Мировий посередник – урядова посада, введена «Положенням» 19 лютого 1861 р. про скасування кріпацтва. Основною функцією мирового посередника було сприяння розмежування землі між селянами та поміщиками і складання уставних грамот. (Мировий посередник призначався губернатором за погодженням губернського проводиря дворянства із місцевих поміщиків з певним земельним цензом і затверджувався сенатом.)


an00790_


Віконце допитливих.


Селянські виступи

Реформа 1861 року не задовольнила українське селянство. Негайно після проголошення маніфесту почалися заворушення у різних місцях України. У Бердичівському повіті Київської губернії відбулося 34 повстання. В Київській губернії повстало 12 тис. селян, у Подільській – 80 тис. Значні повстання були на Чернігівщині, Херсонщині, Катеринославщині. Вони не припинялися протягом кількох років і були придушені за допомогою військової сили. Багатьох селян було заслано.


1   2   3   4   5   6   7

Падобныя:

Тема наддніпрянська укр аїна напередодні реформи 1861 року iconЧастина перша. Громадянське суспільство І політична система України напередодні виборів 1998 року
Колодій А. Ф., Черниш Н. Й. Громадянське суспільство І політична система України напередодні виборів 1998 року7— у книзі: Вибори–98:...

Тема наддніпрянська укр аїна напередодні реформи 1861 року iconПорівняльний аналіз відміни кріпацтва 19 лютого 1861 року в Росії та відміни рабства 19 червня 1862 року в США
С. Красне знам’я Снігурівського району Миколаївської області, Краснознам’янської зош І-ІІІ ступенів

Тема наддніпрянська укр аїна напередодні реформи 1861 року iconКнига в Україні 1861-1917 : Матер до репертуару укр книги. Вип. 12, Ч. 1
Вісник №1/2 : Серія: Історія І філософія науки І техніки Вип. 17 / Дніпропетровський національний університет імені О. Гончара; Відп...

Тема наддніпрянська укр аїна напередодні реформи 1861 року iconПерспективи політичної реформи в україні у контексті президентських виборів 2010 року
Володимир Мельник, доктор філософських наук, професор, декан філософського факультету Львівського національного університету імені...

Тема наддніпрянська укр аїна напередодні реформи 1861 року iconНапередодні Нового року вирішила написати вам листа
Ні Про себе І про судові процеси я не буду, не хвилюйтеся. Я чула, як ви на своїй прес-конференції клялися, що ви тут ні при чому....

Тема наддніпрянська укр аїна напередодні реформи 1861 року iconТрансформаційних інновацій: виклики, реформи, досягнення матеріали міжнародної наукової конференції 10-12 травня 2007 року Частина ІІ суми 2007
Н. Н. Чайченко, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри методики початкової та природно-математичної освіти соіппо

Тема наддніпрянська укр аїна напередодні реформи 1861 року iconАвторефератів -100 назв
Українсько-македонський науковий збірник. – Вип. – К. Нан укр. Нац б-ка Укр. ім. В.І. Вернадського, 2008. – 306 с

Тема наддніпрянська укр аїна напередодні реформи 1861 року iconVarnak ueuo com
Хмельниччина в історіографії. Польська Річ Посполита напередодні повстання Хмельницького. Причини повстання. Особа Богдана Хмельницького....

Тема наддніпрянська укр аїна напередодні реформи 1861 року iconСумський державний університет Бібліотека. Інформаційно-бібліографічний відділ
Українсько-македонський науковий збірник. – Вип. – К.: Нан укр. Нац б-ка Укр. ім. В.І. Вернадського, 2009. – 444 с

Тема наддніпрянська укр аїна напередодні реформи 1861 року iconТема. Життя І діяльність В’ячеслава Казимировича Липинського
Забаревський М. (Дорошенко Д.). В’ячеслав Липинський І його думки про укр націю І державу. — Відень, 1925 (Аусбург, 1946)

Размесціце кнопку на сваім сайце:
be.convdocs.org


База данных защищена авторским правом ©be.convdocs.org 2012
звярнуцца да адміністрацыі
be.convdocs.org
Галоўная старонка