Тема наддніпрянська укр аїна напередодні реформи 1861 року




НазваТема наддніпрянська укр аїна напередодні реформи 1861 року
старонка1/7
Дата канвертавання16.11.2012
Памер0.99 Mb.
ТыпДокументы
  1   2   3   4   5   6   7
Розділ 5. МОДЕРНІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В СЕРЕДИНІ – У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТОЛІТТЯ.c:\documents and settings\admin\мои документы\підручник\франц иосиф 1.bmp


Тема 1. НАДДНІПРЯНСЬКА УКР

АЇНА НАПЕРЕДОДНІ РЕФОРМИ 1861 РОКУ.


Тема 2. СЕЛЯНСЬКА РЕФОРМА 1861 РОКУ В НАДДНІПРЯНЬКІЙ УКРАЇНІ.


Тема 3. РОЗВИТОК СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ У ІІ ПОЛОВИНІ ХІХ СТ. c:\documents and settings\admin\мои документы\підручник\пароход 2 пол.19 в. с гребным винтом на корме.bmpc:\documents and settings\admin\мои документы\підручник\адмирал нахимов.bmp


Тема 4. РЕФОРМИ АДМІНІСТРАТИВНО-ПОЛІТИЧНОГО УПРАВЛІННЯ 60-70-Х РОКІВ ХІХ СТ. У НАДДНІПРЯНЩИНІ.


Тема 5. ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНИ В ІІ ПОЛОВИНІ ХІХ СТ.c:\documents and settings\admin\мои документы\підручник\вице-адмирал корнилов в.а..bmpc:\documents and settings\admin\мои документы\підручник\алекс..bmp


Тема 6. РОЗВИТОК МІСТ І ТОРГІВЛІ В УКРАЇНІ ІІ ПОЛОВИНИ ХІХ СТ.


УЗАГАЛЬНЕННЯ ДО РОЗДІЛУ.c:\documents and settings\admin\мои документы\підручник\групповой портрет солдат- защитников севастополя.jpg











Основні датиd:\малюнки\pub60cor\j0295069.wmf

1853-1856 рр. – Кримська війна

1853 р., 18 листопада – розгром турецького флоту в Синопській бухті

1854 р., жовтень – 1855 р., серпень – оборона Севастополя

1855 р. – «Київська козаччина»

1856 р., 18 березня – підписання Паризького мирного договору

1856 р. – похід «У Таврію за волею»

1856 р. – 1859 р. – виникнення Харківсько-Київського таємного політичного товариства

1857 р., 3 січня – створення Таємного комітету, що розпочав підготовку селянської реформи в Російській імперії

1857 р. – побудовано першу залізницю в Галичині, м. Борислав

1860-1864 рр. – фінансова реформа в Російській імперії

1860 р. – створено Державний банк в Російській імперії

1861 р., 19 лютого – скасовано кріпацтво в Російській імперії

1861 р. – побудована залізниця у Львові

1864 р. – земська реформа в Російській імперії

1864 р. – судова реформа в Російській імперії

1864 р. – військова реформа в Російській імперії

1864 р. – реформа народної освіти в Російській імперії

1865 р. – реформа цензури в Російській імперії

1865-1871 рр. – прокладено першу залізницю в Наддніпрянській Україні – Одеса-Балта

1866 р. – засновано споживчий кооператив у Харкові

1869 р. – створено перший кредитний кооператив у Гадячі

70-90-ті рр. ХІХ ст. – початок переселенського руху на західноукраїнських землях

1871 р. – австрійським та російським урядами побудовано залізницю, що сполучила Галичину та Наддніпрянську Україну

80-90-ті рр. ХІХ ст. – початок трудової міграції в Наддніпрянській Україні

80-90-ті рр. ХІХ ст. – побудовані перші електростанції в Харкові, Києві, Катеринославі та Одесі

1881 р. – поява перших телефонів в Одесі

1883 р. – створено кооператив «Народна торгівля» у Львові за ініціативою В.Нагірного

1883 р. – поява перших телефонів у Львові

1892 р. – перший електричний трамвай у Києві

1894 р. – перший електричний трамвай у Львові

1894 р. – заснована землеробська артіль на Херсонщині за ініціативою М.Левицького

1895 р. – створення страхової компанії «Дністер» у Львові

1896 р. – діяльність «Руської касси» на Буковині

1897 р. – почав працювати великий суднобудівний завод у Миколаєві

1898 р. – створено крайовий союз кредитовий, що об’єднав кредитні товариства Галичини й Буковини

1899 р. – створено товариство «Сільський господар» за ініціативою Є.Олесницького


Тема1. Наддніпрянська Україна напередодні реформи 1861 р.

book1


1. Кримська війна 1853-1856 рр.

Черговий російсько-турецький конфлікт назрів у середині ХІХ ст., внаслідок прагнення Росії встановити контроль над Балканським півостровом і Чорноморськими протоками та небажанням Османської імперії втратити їх. У червні 1853 р. 80-тисячна російська армія під командуванням генерал-лейтенанта М.Д.Горчакова перейшла ріку Прут і протягом трьох тижнів зайняла Молдавію і Валахію. У вересні Франція та Англія вирішили втрутитись у війну на боці Туреччини та ввела свої ескадри у Мармурове море.

4 жовтня 1853 р. Туреччина оголосила війну Росії. Бойові дії на Дунаю, що розпочалися в жовтні велися надто в’яло. Улітку наступного року через погрозу з боку Австрії Микола І змушений був віддати наказ про вивід російських військ з Дунайських князівств.

Більш успішно, ніж сухопутні частини, діяв Чорноморський флот. 18 листопада 1853 р. ескадра під командуванням віце-адмірала П.С.Нахімова розгромила турецький флот у Синопській бухті. Ця подія прискорила вступ у війну Англії і Франції.e:\підручник\петр кошка и федор зика ведут пленного.jpege:\підручник\sevastopol-heroes.jpg


Груповий портрет захисників Севастополя: Афанасій Єлисєєв, Аксеній Рибаков, Петро Кішка, Іван Демченко, Федір Заїка

22 грудня 1853 р. (6 січня 1854 р. за новим стилем) з’єднана англо-французька ескадра увійшла в Чорне море, а 15 березня 1854 р. офіційно оголосили Росії війну. Через місяць (10 квітня 1854 р.) союзний флот піддав артилерійському обстрілові Одесу, однак спроба висадити на берег десант не вдалася. Простоявши тиждень на одеському рейді, союзники пішли вбік Криму.

Основні події Кримської війни відбулися під Севастополем. Щоб не пропустити ворожі судна в Севастопольську бухту, 10 вересня 1854 р. біля її входу було затоплено 5 лінійних кораблів і 2 фрегати.


Петро Кішка та Федір Заїка ведуть полоненого француза

Героїчна оборона Севастополя продемонструвала всьому світові неймовірну стійкість українських та російських солдатів. Одночасно величезні людські втрати показали гнилість царської військово-бюрократичної машини, що в поєднанні з економічною і технічною відсталістю Росії від передових країн Заходу визначила поразку російської армії в Кримській війні. c:\documents and settings\admin\мои документы\підручник\адмирал нахимов.bmp

18 лютого 1855 р., не витримавши ганьби військових невдач, Микола І покінчив із собою. На престол зійшов його старший син Олександр ІІ (1855-1881 рр.)


Віце-адмірал П.С.Нахімов

27 серпня 1855 р. французьким військам удалося захопити важливий оборонний рубіж на підступах до Севастополя – Малахів курган. За один день російська армія втратила 26,5% складу севастопольського гарнізону. За наказом Горчакова місто було залишено російськими військами. Оборона Севастополя під керівництвом П.Нахімова, В.Істоміна, В.Корнілова тривала з жовтня 1854 – серпень 1855 рр. – 349 днів. c:\documents and settings\admin\мои документы\підручник\матрос петр кошка.bmp


Матрос Петро Кішка

Масовий героїзм захисників Севастополя під час оборони міста став повсякденним явищем. Прізвища солдат-українців Федора Заїки, Івана Демченко, Дмитра Горленка, Макара Шульги, Андрія Гиденко, Івана Даниленко та ще багатьох навіки увійшли до літопису бойової слави міста-героя. Самовідданий подвиг здійснив матрос Гнат Шевченко. В розпал бою він кинувся на гвинтівний залп та ціною власного життя врятував від загибелі командира.

Мужністю та вмінням застосовувати військову хитрість відзначився при севастопольській обороні матрос Петро Кішка. В місця розташування противника він пробирався навіть вдень. Кілька разів повертався пораненим, але невдовзі знову здійснював свої «мисливські» операції у тил англо-французьких військ, з яких ніколи не повертався без цінних даних, полонених, трофеїв. Про його подвиги говорили не тільки в Севастополі та всій Російській імперії, але й у таборі супротивника. Нині у Севастополі стоїть пам’ятник цьому мужньому герою.


Одна з вулиць Севастополя після війни. (1856 р.)

Падіння Севастополя прискорило підписання мирного договору. У лютому 1856 р. у Парижі відкрився мирний конгрес, а 18 березня 1856 р. був укладений Паризький мир. Договір передбачав збереження довоєнного територіального статус-кво; гарантію прав християн в Османській імперії; закриття Чорноморських проток для військових суден; оголошення Чорного моря нейтральним і відкритим для торговельних суден усіх націй; ліквідацію російських і турецьких військово-морських арсеналів на його берегах; відкриття Дунаю для річкових суден усіх країн; збереження васальної залежності Сербії, Молдавії та Валахії від Туреччини; відмову Росії від укріплення Аландських островів на Балтиці. e:\підручник\севастопольськая улица 1856.jpg

Карта № 12







2. Громадський рух за проведення реформи.book1

Важливим наслідком поразки у Кримській війні стало піднесення антифеодального селянського руху як в усій імперії, так і в Україні зокрема. Одним із проявів цієї боротьби став рух під назвою «Київська козаччина». Коли серед селян кількох повітів Київської губернії поширилися чутки, що цар нібито створює для участі у війні козацьке ополчення, учасникам якого давалася воля з наданням землі, почалися масові заворушення. Селяни перестали коритись поміщикам, відмовлялись відробляти панщину й інші повинності, оголошуючи себе козаками, створювали власні органи самоврядування, відбирали у панів землі і майно. У лютому 1855 р. цей рух охопив 8 із 12 повітів Київської губернії. На придушення «козаччини» були кинуті війська.

Наступного року чутки про те, що цар видав указ, за яким кріпаки, переселившись у Крим, отримають волю і державну підтримку, призвів до масових втеч від поміщиків селян Катеринославської, Херсонської, Полтавської, Чернігівської, Харківської губерній. Похід «У Таврію за волею» також був припинений військами, що перекрили Перекопський перешийок і не пустили самовільних переселенців у Крим. Селянські заворушення тривали протягом 1856-1860 рр., за неповними даними, в Україні відбулося 276 селянських виступів у 352 селах з населенням 160 тис.

Антикріпосницькі настрої поширювалися серед інтелігенції. Засудження кріпосного права звучало у творчості Тараса Шевченка і Марка Вовчка. Проти кріпосного права виступали письменник Пантелеймон Куліш, історик Микола Костомаров і навіть окремі поміщики (наприклад, Григорій Галаган). У 1856 р. у Харкові серед студентів виникає таємне політичне товариство, що прагнуло до знищення самодержавства і скасування кріпосного права. 1859 р. частина харківських студентів переїхала для навчання до Києва. Таємна організація діяла з 1856 до 1859 рр. і ввійшла в історію як Харківсько-Київське таємне товариство, яке налічувало до 100 членів, серед яких Я.М.Бекман, М.Д.Муравський та ін.. Їхніми програмними цілями були: знищення кріпосного права, встановлення республіки, безкоштовне навчання на рідній мові.

Таким чином, підйом антикріпосницького селянського руху та піднесення суспільно-політичної активності змушували царський уряд, очолюваний Олександром ІІ, замислитися над перспективою корінного реформування суспільно-політичних і економічних відносин. До цього його також підштовхувала економічна відсталість країни, що була зумовлена кріпацтвом.

book1


3. Підготовка проведення селянської реформи 1861 р.




Документи та матеріали.

З промови Олександра ІІ від 30 березня 1856 р. перед предводителями московського дворянства.c:\documents and settings\admin\мои документы\підручник\алекс..bmp

Я дізнався, панове, що між вами поширились чутки про намір мій скасувати кріпосне право. Щоб запобігти усяким необґрунтованим чуткам в такому важливому питанні, я вважаю за потрібне оголосити вам, що я не маю наміру зробити це тепер. Але, звичайно, ви й самі знаєте, що існуючий порядок володіння душами не може лишатися незмінним. Краще скасувати кріпосне право зверху, ніж чекати того часу, коли воно само собою почне ліквідовуватися знизу. Прошу вас, панове, подумати про те, як би здійснити це. Передайте слова мої дворянству для обміркування.


Завдання:


Імператор Олександр ІІ. Скасував кріпацтво в Російській імперії

1) Прочитайте документ.

2) Які, на вашу думку, соціально-економічні та політичні причини могли змусити імператора прийняти рішення про необхідність скасування кріпосного права?

3) Доведіть фактами, що існувала загроза ліквідації кріпацтва «знизу», а не «зверху».

4) Як ви вважаєте, які можливі варіанти скасування кріпацтва могло запропонувати дворянство?


Підготовку селянської реформи було розпочато в 1857 р. 3 січня 1857 р. було створено Таємний комітет, якій пізніше був перейменований на Головний комітет у селянських справах. Селянське питання повинні були вирішувати дворяни. До складу Комітету з підготовки реформи входили і дворяни з України – Григорій Галаган, Василь Тарновський та ін.. Протягом 1858 р. у кожній губернії створювалися комітети з розробки проектів реформи. 17 лютого 1859 р. були створені редакційні комітети на чолі з генералом Я.Ростовцевим для розробки основних положень реформи.

Серед поміщиків не було згоди щодо міри поступок селянству. У тих районах, де земля давала відчутний прибуток, вони прагнули залишити за селянами менші земельні площі. І, навпаки, там, де земля була бідною, готові були віддати більше. В Україні тільки окремі поміщики погоджувалися на звільнення селян із землею без будь-якого викупу. Тобто дворяни мали два погляди щодо скасування кріпосного права:

І – кріпосники прагнули зберегти всю землю за собою і право на кріпосну працю;

ІІ – ліберали відстоювали необхідність звільнення селян з наділами при обов’язковій винагороді поміщикам за землю і за втрачене право на особу кріпака.

Це і визначило хід реформи – половинчастої, непослідовної, з орієнтацією на інтереси дворянства, в першу чергу.


dramamsk


Висновки.

Кримська війна підтвердила той факт, що кріпосництво, не може забезпечити нормального розвитку держави, а навпаки гальмує його, через відсутність вільних рук у промисловості та незацікавленості селянства у праці на поміщиків, що в свою чергу відбивається на боєздатності армії. Але не зважаючи на поразку у війні, народ знову продемонстрував приклади мужності і відваги. І підтвердженням того є імена простих солдат-українців, які щодня проявляли героїзм, Федора Заїки, Івана Демченко, Дмитра Горленка, Макара Шульги, Андрія Гиденко, Івана Даниленко, Гнат Шевченко, Петро Кішка. Поразка Росії в Кримській війні довела, що через загальний занепад економіки імперія не може здобути перемогу навіть над невеликою армією супротивника і тому потребує реформ.

Ще в роки Кримської війни зростає прагнення селян до звільнення. У лютому-квітні 1855 р. утворюється рух, відомий як «Київська козаччина». 1856 р. повстанський рух охопив Лівобережжя та Південь України, почався так званий похід «У Таврію по волю». Селянські заворушення продовжувалися до 1860 р., але були подавлені.

Посилились антикріпосницькі настрої і серед української інтелігенції. Письменники, вчені, навіть деякі поміщики виступали за скасування кріпацтва. Студентами навчальних закладів Харкова і Києва було утворено таємну політичну організаціюХарківсько-Київське таємне товариство (1856-1859), що виступало за скасування кріпацтва та знищення самодержавства.


hh00625_


Питання для самоконтролю

1) За допомогою вивченого матеріалу та карти № 12 та дайте відповіді на наступні питання:

  1. Коли відбувалася Кримська війна?

  2. Яка була мета Росії у Кримській війні.

  3. Де проходили воєнні дії?

  4. Що стало приводом антикріпосницького руху в Україні у середині 50-х рр.. ХІХ ст.?

  5. Де відбувався антикріпосницький виступ селян того часу?

  6. Закінчить речення: «У квітні 1856 р. розпочався другий виступ … ».

  7. Продовжте речення: «3 січня 1857 р. було створено …».

  8. Коли виникло таємне політичне товариство в Харкові?

  9. Яка була мета товариства?




  1. Заповніть схему: «Два погляди на скасування кріпосного права»


кріпосники

ліберали



2) Спираючись на отриманні знання та матеріал підручнику заповніть таблицю «Кримська війна 1853-1856 рр. і Україна».


ПРИЧИНИ

ВІЙНИ




ДЛЯ РОСІЇ ?

ДЛЯ ТУРЕЧЧИНИ ТА ЇЇ СОЮЗНИКІВ ?




ТЕРИТОРІЯ ВОЄННИХ ДІЙ




Учасники війни



?

?




Дата

Основні події Кримської війни









Дата




Вплив та наслідки війни для України












3) Підготуйте повідомлення за темами:

«Скасування кріпосного права на Наддніпрянщині».c:\documents and settings\admin\мои документы\заставки к учебнику\hh00546_.wmf

«Наслідки реформи 1861 р. для України».


ph02736g


Словник термінів.

Ескадра – оперативно-тактичне з’єднання військових кораблів різних класів.

«Київська козаччина» - селянський рух під час Кримської війни 1853-1856 рр. в повітах Київської губернії, з вимогою запису селян у козаки.

Статус-кво – існуючий на певний момент політичний, правовий чи інший стан речей, про збереження чи відновлення якого йде мова.


an00790_


Віконце допитливих.

Оборона Севастополя.

У Севастополі було лише 20-22 тис. матросів та солдатів. На кожного приходилося троє солдат супротивника. Але біда була не тільки в цьому. Севастополь був військово-морською фортецею. Гармати були направлені у бік моря, а підходи до міста з суходолу не мали жодних укріплень.

Мешканці Севастополя допомагали матросам і солдатам рити окопи, будувати бліндажі та бастіони. Оборонними роботами керували видатні флотоводці Володимир Олексійович Корнілов, Павло Степанович Нахімов, Володимир Іванович Істомін. Їм допомагали військові інженери Тотлебен, Ползиков, Мельников та інші.2470-4.jpg


Фрагмент панорами

"Оборона Севастополя"
Прийшла зима, з холодними дощами, мокрим снігом, північними вітрами. Дуже важко було захисникам Севастополя. У них не вистачало зброї, пороху, продовольства, ліків для поранених. Вони воювали на далекій окраїні, яка тоді не була зв’язана з внутрішніми районами країни ні залізничною, ні шосейною дорогою. Повільно тягнулись на південь вози зі зброєю та провіантом. Обози застрягали у болоті, в сніжних заметах. Солдати, яких послали на допомогу севастопольцям, йшли пішки місяцями.

Вороги копали під землею галереї, щоб, заклавши міни, підірвати укріплення. Севастопольці також рили підземні ходи. Почувши шум робіт саперів неприятеля, вони закладали міни та підривали їх галереї. Руськими саперами керував капітан Мельников. Півроку він майже не виходив на поверхню землі. Жартома його прозвали «обер-крот».

Жінки Севастополя приносили на бастіони їжу та воду, піклувались пораненими. Особливо безстрашною була дівчина на ім’я Дар’я. Її так і прозвали Дар’я Севастопольська.

Допомагали захисника міста і хлопчики: вони носили патрони, бігали з повідомленнями, навіть ходили у розвідку. Дванадцятилітній Максим Рибальченко служив у бастіоні Корнілова. Десятилітнього Миколу Пищенко за відвагу нагородили бойовим орденом.

Але сили захисників танули. Кожного дня вороги виводили зі строю до тисячі, а бувало й до двох тисяч чоловік. Ще у березні загинув адмірал Істомін, захисник Малахового кургану, а у липні – адмірал Нахімов, душа Севастопольської оборони. Після більш ніж 11-місячної осади ворогу вдалося захопити руїни міста.


  1   2   3   4   5   6   7

Дадаць дакумент у свой блог ці на сайт

Падобныя:

Тема наддніпрянська укр аїна напередодні реформи 1861 року iconЧастина перша. Громадянське суспільство І політична система України напередодні виборів 1998 року
Колодій А. Ф., Черниш Н. Й. Громадянське суспільство І політична система України напередодні виборів 1998 року7— у книзі: Вибори–98:...

Тема наддніпрянська укр аїна напередодні реформи 1861 року iconПорівняльний аналіз відміни кріпацтва 19 лютого 1861 року в Росії та відміни рабства 19 червня 1862 року в США
С. Красне знам’я Снігурівського району Миколаївської області, Краснознам’янської зош І-ІІІ ступенів

Тема наддніпрянська укр аїна напередодні реформи 1861 року iconКнига в Україні 1861-1917 : Матер до репертуару укр книги. Вип. 12, Ч. 1
Вісник №1/2 : Серія: Історія І філософія науки І техніки Вип. 17 / Дніпропетровський національний університет імені О. Гончара; Відп...

Тема наддніпрянська укр аїна напередодні реформи 1861 року iconПерспективи політичної реформи в україні у контексті президентських виборів 2010 року
Володимир Мельник, доктор філософських наук, професор, декан філософського факультету Львівського національного університету імені...

Тема наддніпрянська укр аїна напередодні реформи 1861 року iconНапередодні Нового року вирішила написати вам листа
Ні Про себе І про судові процеси я не буду, не хвилюйтеся. Я чула, як ви на своїй прес-конференції клялися, що ви тут ні при чому....

Тема наддніпрянська укр аїна напередодні реформи 1861 року iconТрансформаційних інновацій: виклики, реформи, досягнення матеріали міжнародної наукової конференції 10-12 травня 2007 року Частина ІІ суми 2007
Н. Н. Чайченко, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри методики початкової та природно-математичної освіти соіппо

Тема наддніпрянська укр аїна напередодні реформи 1861 року iconАвторефератів -100 назв
Українсько-македонський науковий збірник. – Вип. – К. Нан укр. Нац б-ка Укр. ім. В.І. Вернадського, 2008. – 306 с

Тема наддніпрянська укр аїна напередодні реформи 1861 року iconVarnak ueuo com
Хмельниччина в історіографії. Польська Річ Посполита напередодні повстання Хмельницького. Причини повстання. Особа Богдана Хмельницького....

Тема наддніпрянська укр аїна напередодні реформи 1861 року iconСумський державний університет Бібліотека. Інформаційно-бібліографічний відділ
Українсько-македонський науковий збірник. – Вип. – К.: Нан укр. Нац б-ка Укр. ім. В.І. Вернадського, 2009. – 444 с

Тема наддніпрянська укр аїна напередодні реформи 1861 року iconТема. Життя І діяльність В’ячеслава Казимировича Липинського
Забаревський М. (Дорошенко Д.). В’ячеслав Липинський І його думки про укр націю І державу. — Відень, 1925 (Аусбург, 1946)

Размесціце кнопку на сваім сайце:
be.convdocs.org


База данных защищена авторским правом ©be.convdocs.org 2012
звярнуцца да адміністрацыі
be.convdocs.org
Галоўная старонка