Тема розвиток сільського господарства та аграрних відносин у І половині ХІХ ст




НазваТема розвиток сільського господарства та аграрних відносин у І половині ХІХ ст
старонка3/7
Дата канвертавання14.11.2012
Памер0.94 Mb.
ТыпДокументы
1   2   3   4   5   6   7
Тема 3. Зростання міст. Розвиток торгівлі.book1


1. Розвиток міст та шляхів сполучення у І половині ХІХ ст.

Протягом І половини ХІХ ст. змінювалися місце і роль міст у суспільному розвитку Наддніпрянщини. Міста остаточно відокремилися від сільського господарства. У великих містах виникли нові промислові підприємства.

Міста

Кількість населення, тис. осіб

Одеса

114

Київ

71

Львів

70

Бердичів

54

Харків

50

Міське населення Наддніпрянської України зросло за цей час утричі. Після переможних війн з Туреччиною почали зростати й розвиватися міста Півдня України: Катеринослав (заснований у 1776 р.), Олександрівськ (1770 р.), Херсон (1778 р.), Маріуполь (1779 р.), Миколаїв (1799 р.), Одеса (1795 р.). За цей час населення Півдня збільшилось у 4,5 раз. Одеса стала найбільшим містом в Україні (на 1861 р. тут проживало 116 тис. чол..) і третій у Російській імперії (після Петербурга і Москви). У Херсонській губернії частка міського населення становила 27 % (найвищий показник в Україні). c:\documents and settings\admin\мои документы\підручник\колесный пароход.bmp


Колісний пароплав

Міста Західної України розвивались дуже повільно. За даними 1846 р. у краї було 56 міст і 138 містечок. Промисловість у них була слабо розвинута, більшість з них мала аграрний характер. Мануфактурна промисловість розвивалася слабо, тому міська буржуазія була нечисленною і економічно слабкою. Адміністративним, промисловим і торгівельним центром було місто Львів.

Змінювалося соціальне обличчя міст, які втрачали національні та набували загальноімперських рис.

Російський уряд сприяв русифікації українських міст та переселенню до них російських купців. У структурі міст вони посідали вищі місця, купці І та ІІ гільдій, тоді як українські купці здобували здебільшого ІІІ гільдію та рідко ІІ. У великих містах українців-купців переселяли з центру міста на «окраїну». Лише у невеликих повітових містах українське міщанство зберігало свої переваги, а отже і український характер міст.

Більшість міського населення в Україні до кінця ХІХ ст. становили не промислові класи (підприємці, робітники), а службовці, купці, ремісники, військові та адміністративний персонал.e:\підручник\пароплав на дніпрі.jpg

У містах і містечках Правобережної України в торгівлі й ремеслі, як і раніше, на першому місці були представники єврейського і польського населення. Особливостями міст Степової України був інтернаціональний склад їхнього населення (українці, росіяни, поляки, греки, вірмени, євреї, французи, болгари і т.д.).


Пароплав на Дніпрі, друга половина ХІХ ст.

Швидкий ріст міського населення на Півдні України був зумовлений інтенсивною розбудовою тут морських портів Одеси, Миколаєва, Херсона, що мали загальноімперське значення. У 1817 р. Одеса стала відкритим вільним портом (порто-франко). Туди було дозволено безмитний ввіз закордонних товарів і безмитний їх продаж. Великі корабля на Чорному морі почали уживати парові машини в 1840-х роках, до російського воєнного флоту вони ввійшли в часи Кримської війни.

Розвивається й річне пароплавство. Перший пароплав на Дніпрі з’явився 1823 р.; він був побудований у Мошнах на Київщині і належав князеві М.Воронцову, слугував для того, щоб тягнути річкові баржі з вантажем. Пізніше його перевели через пороги до Херсона. У 1835 р. заснована перша пароплавна компанія, яка мала два пароплави, що здійснювала перевезення головним чином каміння для будови київської фортеці. У 1850-х роках пробували також завести пароплавний рух на Дністрі, але через низький рівень води й підводні пороги це підприємство не набуло широкого розмаху.

Мережа транспортних шляхів була розвинена погано. Шосейних доріг не було, вони з’явилися тільки в 1850-х роках. Основну роль відігравав чумацький промисел. Чумаки їздили до Уралу й Середньої Азії. Возили зерно в азовсько-чорноморські порти, а в Україну сіль. Пізніше вони везли вугілля, цукор, мило, свічки та інше. Для перевезення такого вантажу необхідно було 120-130 тисяч хур (чумацькі вози). Чумаки-підприємці – володіли десятками хур та кількома стадами волів – походили з багатих родин. Чумаками-перевізниками наймалися збіднілі селяни. Як бачимо, чумацький промисел сприяв утворенню капіталістичних відносин. Перші залізниці в Україні з’явилися під кінець 1850-х років, рівночасно на заході й сході. c:\documents and settings\admin\мои документы\мои рисунки\19 век\5kub2_2.jpg

book1

2. Розвиток внутрішньої торгівлі.

Внутрішня торгівля на початку ХІХ ст. зосереджувалася на ярмарках та в місцях постійного торгу, тобто – на базарах і в крамницях.


Ярмарок у Полтаві. Художник В.Маковський

Ярмарки мали велике значення в економіці України, сприяючи торгівельним зв’язкам між віддаленими місцевостями, полегшуючи забезпечення населення необхідними товарами, особливо тоді, коли шляхи сполучення були в первісному стані і восени та навесні ставали непроїжджими.


Старий базар в Одесі

Ярмарки були різноманітні: всеукраїнського та всеросійського значення, на які приїжджали купці з усієї імперії та з-закордону. Таким був ярмарок Хрещенський, спочатку в Дубні, а з 1797 року переведений до Києва, де отримав назву «Контрактовий». Ця назва походила від того, що поміщики та купці укладали там контракти на різного роду поставки. Велике значення мали харківські ярмарки – теж Хрещенський та Іллінський. Ярмарки були загальні та спеціальні, як наприклад, кінні, де продавали тільки коней (Гадяч, Єлисаветград, Новомиргород, Вознесенськ, Новомосковськ); вовняні, де продавали тільки вовну – Троїцький ярмарок у Харкові. Діяли ярмарки у великих містах – Києві, Харкові, Полтаві, Катеринославі, Чернігові, в повітових містах – Кролевці, Сумах, Гадячі та ін., багато ярмарків було по селах. Ярмарки тривали кілька днів, але й були такі, що тривали по кілька тижнів, наприклад, Георгіївський у Гадячі тривав до п’яти тижнів. На цьому ярмарку торгували переважно кіньми та рогатою худобою. e:\підручник\на базарі київ.jpg


На базарі. Київ, друга половина ХІХ ст.

До ярмарків наближалися за своїм характером сільські та міські базари, що відбувалися кілька разів на тиждень у призначені дні та години. На ці базари приходили та приїздили селяни з своїми продуктами, а також крамарі з різним товаром. У містах бували й щоденні базари.

Наприкінці ХVІІІ ст. по містах і містечках України діяло багато постійних крамниць. Протягом І половини ХІХ ст. кількість купців в Україні збільшувалася: за час від 1825 до 1861 рр. у великих містах вона зросла в 10,5 разів. Найбільше зростала кількість купців в Одесі з 1797 до 1857 рр. у 42 рази.

Ярмаркова торгівля сприяла розвитку банківської справи, біржових операцій, різноманітних форм кредитування. Завдяки їй значним банківським центром стало м. Бердичів, у якому існувало 8 банківських домів. Часто між купцями укладалися угоди на оптову купівлю-продаж виробів, брались позики у приватних банках, сплачувались борги.

Російський уряд перетворив Україну на сировинний придаток Росії. З України в Росію вивозилося зерно, сало, тютюн, мед, цукор, горілка, а також сировина для російської промисловості – вовна, прядиво.

book1


3. Місце України в зовнішній торгівлі Російської імперії.


Купецька гавань в Одесі

У І половині ХІХ ст. Україна відіграє дедалі важливу роль у міжнародній торгівлі. Головним експортним товаром країни було зерно, розміри експорту постійно зростали. Після приєднання Чорноморського узбережжя виникають великі порти Одеса, Херсон, Миколаїв, Бердянськ і Маріуполь. Основний потік експорту й імпорту іноземних товарів проходив через Одесу, завдяки тому що вона була відкритим портом, у якому не стягувалося мито. Через українські порти здійснювалося вивезення і ввезення товарів для губерній Південної та Центральної Росії. Зберігалися традиційні зв’язки з Австрією і Пруссією, куди у величезній кількості продавали волів і коней, а також з Францією, Чехією, Угорщиною, Молдавією, Царством Польським. Активною була і торгівля з Туреччиною. Через чорноморсько-азовські порти, а також сухопутні митниці з України вивозиться багато хліба, насіння льону, сало, вовни, шкіри, свічок, мила та ін. Український експорт становить 60% російського.

Переважну більшість імпорту становили предмети розкоші – вина, шовк, какао, перли, дорогий одяг і взуття, кава, чай, прянощі тощо. З початком промислової революції через українські порти все частіше ввозили машини і обладнання.

Таким чином, міжнародна торгівля мала величезне значення для України, сприяла швидкому розвитку капіталістичних відносин не тільки в портових містах, а й на всьому півдні країни. Але в торгівлі була помітна серйозна диспропорція: Україна пропонувала продукти харчування, шкіру, худобу, а купувала продукцію промислових підприємств. Така ситуація була наслідком економічної відсталості країни.

dramamsk


Висновки.

Розміщення промислових підприємств у містах сприяло зростанню міського населення, чисельність якого у І половині ХІХ ст. зросла втричі. Особливо швидко зростали приморські міста Одеса, Миколаїв, Херсон та ін., де зосереджувалися порти, що мали загальноімперське значення.

Економічний розвиток супроводжувався розширенням внутрішньої торгівля імперії. Політика царизму в Україні була спрямована на те, щоб перетворити Україну на ринок збуту російських промислових товарів. Україна ж була постачальником на ринок сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки. Це свідчить про економічну експлуатацію українського господарства. Орієнтація на товарообмін з Росією вплинула на географію великих ярмарків, які концентрувались на кордоні з Росією (Харків, Полтава, Кролевець, Ромни), а також в Києві.

Що ж до місця України в зовнішній торгівлі Російської імперії, то вона виступала як основний постачальник зерна (зокрема пшениці), що вирощувалась головним чином у Степовій Україні і вивозилося в Європу через чорноморські порти.


hh00625_

Питання для самоконтролю

1) Заповніть таблицю «Чумацький промисел».

Що вивозили чумаки з України

Що ввозили чумаки в Україну







2) Закінчить речення: «Найбільш відомі ярмарки України – це …»

3) Які ви знаєте міста України, що з’явилися наприкінці ХVІІІ – в І половині ХІХ ст.?

4) Закінчить речення: «Найбільшим портом було місто …»

5) Які товари імпортувались з України та експортувались на її територію в І половині ХІХ ст.? Чому саме ці товари?

6) Спираючись на отриманні знання з цієї та попередніх тем об’єднайте в один причинно-наслідковий ланцюжок причини та наслідки промислового перевороту.


Наслідок 1

Наслідок 2

Наслідок

Наслідок 2

Наслідок 1

ПРОМИСЛОВИЙ ПЕРЕВОРОТ

Причина 2

Причина 1



7) Виберіть правильну відповідь.

  • Перший пароплав на Дніпрі з’являється в … (1820, 1821, 1822, 1823, 1824, 1825 рр.)

  • Експорт з України складав 60% ТАК чи НІ?

8) Вкажіть правильно назви ярмарків, що діяли в Києві, Харкові, Гадячі, Дубні:

  • Троїцький,

  • Хрещенський,

  • Контрактовий,

  • Георгіївський,

  • Іллінський.

9) Визначте місце України в зовнішній торгівлі Російської імперії.

10) Як змінилось місто та його роль у суспільному житті в І половині ХІХ ст.?




Документи та матеріали.

Чумаки Полтавщини

Ті, що займаються візникуванням солі з Криму і Бессарабії, а також риби з Криму і Дону, звуться тут чумаками. Великий зріст, фізична сила, мужні риси обличчя і довгий жмут волосся, закручений за вухо (по-малорос. чуприна, або оселедець), рухи, які свідчать про міцність м’язів, поважна постава з виразом самосвідомості на обличчі, гордість – з мовчазною веселістю, одяг – надто широкі шаровари, нарозхрист свита і висока смушкова шапка – становлять відмінні риси чумака.

… Візникування своє чумаки провадять звичайно валками (по-малорос. фура), які складаються з кількох десятків возів (по-чумацькому паровиці). Валка, або фура, має свого отамана, який від імені цілої валки наймається для візникування, приймає заробітки і робить розкладку за участю кожному. Таке товариство зветься в них артіллю. Кожний чумак у своїй артілі підкоряється в суворому розумінні всім умовам і в разі відходження від них – карається і навіть виганяється з артілі. Отаман вирішує всі суперечки остаточно; він призначає кару, і вся артіль підкоряється йому безумовно…

У дорозі ж чумак … завжди тверезий, помірний в харчах: пшоняна каша з салом або галушки, шмат хліба з сіллю – оце й все його харчування. У дорозі, не маючи в своєму розпорядженні грошей, чумак обмежений. До кінця візникування гроші всієї артілі зберігаються в отамана…

Візникування їхнє починається з весни і триває до осені. Взимку чумаки в подорож не їдуть. зупиняючись на ночівлю, чумаки вишиковують свої вози в колону, військовим порядком.

Арандаренко М. Записки о Полтавской губернии:

В 3 ч. – Полтава, 1849. – Ч.ІІ. – С. 256-258.

Завдання.

1) Прочитайте текст.

2) Знайдіть значення нових слів і незрозумілих виразів.

3) Про яких історичних персонажів ідеться у джерелі?

4) Визначте в тексті історичного джерела:

  • що важливо;

  • що слід запам’ятати;

  • про що ви довідалися вперше;

  • що було незвичайним, несподіваним.

5) Складіть запитання до тексту «Чумаки Полтавщини».

ph02736g


Словник термінів.

Русифікація – комплекс заходів, спрямованих на витиснення української мови і культури повсюдним введенням російської мови і культури, що вживалися на українських землях, які знаходилися в складі Російської імперії.

Чумацтво – торгово-перевізний промисел в Україні і на Півдні Росії у ХVІ – ХІХ ст., здійснюваний возами, запряженими волами. (Чумацтво перестало існувати в зв’язку з розвитком у 70-80-ті роки ХІХ ст. залізничного транспорту).

Ярмарок – ринок, який регулярно, періодично організовується, знаходиться в традиційно визначеному місці.


an00790_


Віконце допитливих

Контрактовий ярмарок у Києві


Контрактова площа (малюнок-реконструкція)
На Контракти приїжджало від 10 до 15 тисяч людей, а вартість товарів доходила до 2,6 мільйонів карбованців. Привозили на Контрактовий ярмарок продукти сільського господарства, цукор, матерії, посуд, ювелірні вироби, галантерею, книжки, ноти, картини, меблі тощо. Прибували поміщики, купці з цілої України, з Росії, Кавказу, Сибіру, Венеції, Польщі, Франції, Туреччини, Австрії, Німеччини.

Зважаючи на великий з’їзд торговців, у Києві тоді влаштовували концерти, бали, спектаклі; приїздила італійська опера. «Київські контракти» зберігали своє значення до першої світової війни, особливо в торгівлі цукром.

Ярмарки відбувалися щорічно взимку на Подолі, спочатку – у будинку ратуші, а з 1801 р. – у спеціально спорудженому будинку. Великі угоди, що укладалися на ярмарку, підлягали реєстрації у головному цивільному суді, дрібні - у повітовому суді. Найбільшого розквіту ярмарки досягли у І половині ХІХ ст., у ІІ половині вони втратили своє колишнє значення, перетворившись на звичайний торг.

Доречи!!! Використовуючи великий натовп різноманітного люду, під час Контрактів призначали свої конспіративні зустрічі декабристи!


1   2   3   4   5   6   7

Падобныя:

Тема розвиток сільського господарства та аграрних відносин у І половині ХІХ ст iconТема розвиток освіти та науки на українських землях
Тема традиційно-побутова культура та церковне життя в україні другої половини ХІХ ст

Тема розвиток сільського господарства та аграрних відносин у І половині ХІХ ст iconТема наддніпрянська укр аїна напередодні реформи 1861 року
Розділ модернізація українського суспільства в середині – у другій половині ХІХ століття

Тема розвиток сільського господарства та аграрних відносин у І половині ХІХ ст iconМетодичні рекомендації з дисципліни «Українська література» Відповідно до вимог програми з дисципліни „Українська література
Відповідно до вимог програми з дисципліни „Українська література” студенти вивчають оглядово тему: „Розвиток драматургії І театру...

Тема розвиток сільського господарства та аграрних відносин у І половині ХІХ ст iconОбласна відеоселекторна нарада
...

Тема розвиток сільського господарства та аграрних відносин у І половині ХІХ ст iconПрограма розвитку та промислового освоєння
Рівненщини мінеральними ресурсами та інноваційними проектами щодо їх використання. Розроблено план дій, спрямованих на задоволення...

Тема розвиток сільського господарства та аграрних відносин у І половині ХІХ ст iconЕкологічна проблема як наслідок економічної діяльності
Хімізація сільського господарства породила проблеми, пов'язані з адаптацією бур'янів І сільськогосподарських шкідників до певних...

Тема розвиток сільського господарства та аграрних відносин у І половині ХІХ ст iconВ. Г. Боронос Методологічні засади управління
З. О. Луцишин – доктор економічних наук, професор кафедри світового господарства І міжнародних відносин Київського національного...

Тема розвиток сільського господарства та аграрних відносин у І половині ХІХ ст iconЕпохи в історії Японії
Введеннясільського господарства(рисові культури) викликало розвиток соціальної ієрархії, І сотні маленькихплемен почалипоєднуватисяв...

Тема розвиток сільського господарства та аграрних відносин у І половині ХІХ ст iconМета, предмет, підстава та терміни Мета та предмет стаття 1
Стаття 2 – (1) Ця інструкція підготована відповідно до Закону про захист сільського господарства та сільськогосподарський карантин...

Тема розвиток сільського господарства та аграрних відносин у І половині ХІХ ст iconУрок роздум. Тема уроку: Ембріональний розвиток людини. Функції плаценти
Освітня: продовжити формувати знання учнів про ембріональний розвиток організмів на прикладі розвитку людини; розкрити особливості...

Размесціце кнопку на сваім сайце:
be.convdocs.org


База данных защищена авторским правом ©be.convdocs.org 2012
звярнуцца да адміністрацыі
be.convdocs.org
Галоўная старонка